Кафедра міжнародних відносин
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра міжнародних відносин by Author "Яковлєв, Максим"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Визначення поняття "контролю" у сфері медіа як інструменту зовнішньої політики Росії(2024) Яковлєв, Максим; Гісем, ІванНині наукових досліджень агресивної політики Росії щодо України, у яких робляться спроби осягнення ненависті до України та всього українського як невід’ємної складової російської ідентичності – не бракує. Разом з тим, потребує переосмислення цілий пласт досліджень щодо імперського характеру Росії, адже вони є цілком компліментарними до аналізу її зовнішньої політики. На нашу думку, розпочинати цей процес необхідно з уточнення та перегляду їхнього понятійно-категоріального апарату. Мета статті полягає в тому, щоб визначити поняття "контроль" у сфері медіа як інструменту зовнішньої політики Російської Федерації. Дослідницький підхід статті ґрунтується на елементах пошукового дослідження та критичного дискурс-аналізу. Автори показують, у яких значеннях і контекстах використовується слово "контроль" у публікаціях авторів з соціально-поведінкових і гуманітарних дисциплін, які конкретні дії вважаються набуттям контролю, а також пропонують, які аспекти його сфери вжитку потребують подальшого визначення та уточнення. Також автори надають можливу схему аналізу контролю як явища для подальших досліджень. Зокрема, автори стверджують, що спроби Росії контролювати Україну в різний спосіб є багатовимірним явищем. Відповідно, під час застосування поняття "контроль" у наукових розвідках слід мати на увазі, що різні його виміри можуть складати багатовимірні комбінації. У публікаціях трапляються приклади, коли автори не вдаються до пояснення значення слова "контроль", а виходять з припущення про те, що це слово є зрозумілим читачеві, і відтак вони одразу переходять до аналізу випадків контролю чи його проявів. Своєю чергою, контроль проявляється у можливостях нагляду за людьми, втілюється у прагненнях моделювати поведінку людей так, щоб вона відповідала запитам тих, хто його здійснює. Модифікація інформаційного простору є одним із способів контролю через зміну поведінки людей. Досліджуючи контроль, слід враховувати, за допомогою яких конструктів він здійснювався і за допомогою яких мовних засобів реалізовувався.Item Глобальний Південь, країни третього світу, глобальна більшість: понятійний рівень співпраці України з країнами за межами Європи і Північної Америки(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Яковлєв, МаксимТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року.Item Дослідження концептогенезу і змін політичної концептосфери в часи повномасштабної війни(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, МаксимМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Концепт "модель нейтралітету" як інструмент політичних маніпуляцій по відношенню до України (методологічний вимір)(2022) Яковлєв, МаксимСтаття присвячена концептуальному аналізу словосполучення модель нейтралітету з метою виявлення в ньому когнітивних викривлень, за допомогою яких здійснюється політичне маніпулювання в тих випадках, коли Україні нав’язують т.з. "моделі нейтралітету" на прикладі конкретних країн. Значення поняття модель з’ясовується у статті за допомогою тлумачних словників української, англійської, німецької, данської та шведської мов. Далі розглядаються конкретні випадки нейтралітету країн, які або колись були нейтральними (Бельгія), або формально все ще мають той чи інший статус нейтралітету (Австрія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія). Проведений аналіз показує, що у випадках, коли по відношенню до України згадується якась "модель нейтралітету" на прикладі конкретної країни, когнітивна помилка криється в хибному припущенні про те, що формат нейтралітету чи практичні його складники, які функціонують впродовж певного часу в якійсь країні, можна не лише розглядати як приклад, але й застосувати до інших країн відірвано від історичного й політичного контексту їх формування. При цьому маніпулятивна підміна криється саме в тому, що емпіричний приклад реальної країни з її особливостями статусу нейтралітету приймається як абстрактна формула, яка ніби може бути перенесена на абсолютно інший досвід. У статті показано, що у випадку кожної країни нейтралітет має дуже різний характер: від "озброєного нейтралітету" Швейцарії до "мілітаризованої нейтральності" Швеції. Проаналізовані дослідження, які присвячені нейтралітету як складовому національних ідентичностей у Швеції та Фінляндії, ілюструють разючу відмінність між сприйняттями нейтралітету населенням на глибинному рівні ідентичності. Матеріал розглянутих досліджень скандинавських науковців вказує на розуміння політичними елітами Швеції та Фінляндії другої половини ХХ ст., що під час війни зберегти нейтралітет їхнім країнам не вдасться. Натомість нейтралітет Австрії, за історичною аналогією, радше стосується майбутнього Білорусі. Стаття доводить, що ключовий спосіб політичної маніпуляції полягає у концептуальному викривленні самого розуміння поняття модель і заміни його емпіричним прикладом, без урахування історичного контексту становлення і фактичного стану нейтралітету країн, які були або формально зараз залишаються нейтральними.Item Ментальні репрезентації та абстрактні поняття в концептосфері політичної науки(Юридична думка, 2019) Яковлєв, МаксимРозкрито суть питання про природу ключових концептів, що становлять концептосферу політичної науки як складну систему, що складається як з концептів, що втілюють абстрактні поняття, так і з концептів, що виступають в ролі ментальних репрезентацій відповідних феноменів чи процесів. Дискусія про концепти як ментальні репрезентації чи абстрактні поняття проілюстрована в загальних рисах на прикладі філософських дискусій між матеріалізмом та ідеалізмом, і з більшими деталями на прикладі середньовічного диспуту між реалістами та номіналістами щодо проблеми універсалій. Також наведено приклад ономасіологічного та семасіологічного підходу в мовознавстві до дослідження понять, що може бути релевантним і для політичної науки. На прикладі когнітивних досліджень показано, що складні моральні концепції закладені в дитині ще до опанування нею мови, що може відкривати можливості до дослідження процесів формування також і складних політичних концептів як ментальних репрезентацій. Перспективними для подальших досліджень виділяються міждисциплінарні розвідки природи складних мета- та автохтонних концептів політичної науки.Item Метамодерн, пост-постмодерн і світоглядні орієнтири постінформаційного суспільства(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрБагато вчених і мислителів зауважують, що людство вже рухається від постмодерну до якоїсь нової епохи, визначальною рисою якої видається своєрідне осцилювання (коливання) між різними полюсами, які до того ж перебувають у різних темпоральних вимірах, що дозволяє цій новій добі інтегрувати в собі не лише метаморфози постмодерну, але й торкатися тем доби модерну. На позначення цієї доби використовують поняття пост-постмодерн або метамодерн. Ця доба позначається особливим значенням емоцій та почуттів, що зокрема проявляється у надмірній чутливості і дражливості до суспільно-політичних тем. У таких умовах для нового суспільства метамодерної доби, яке можна назвати постінформаційним суспільством, важливим є формування своїх метанаративів, трансформація мови, можливості плекати індивідуальні особливості людини задля розкриття її креативного потенціалу, що набуває особливого значення в умовах, коли рутинна та автоматизована робота буде передана штучному інтелекту.Item Постінформаційне суспільство як концепт політологічних студій: виклики і перспективи концептуалізації для дослідження міжнародних відносин(2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрУ статті розглядаються труднощі, що виникають при спробі концептуалізувати поняття "постінформаційне суспільство" в цілому, а також для цілей політологічних досліджень міжнародних відносин зокрема. Розбіжності у розумінні вченими цього поняття вказують на те, що його сприймають як наступний етап після інформаційного суспільства, однак без консенсусу щодо того, яким сáме буде людство майбутнього – постінформаційним, мережевим, чи якимось абсолютно іншим, приміром smart-суспільством. Також тривають дискусії щодо того, чи коректно говорити про існування інформаційного суспільства, оскільки, приміром, концепція суспільства знань краще відображає особливості епохи сучасності. Проблеми з концептуалізацією поняття "постінформаційне суспільство" можуть також критися у розумінні природи самої інформації, яка з часом набуває нових форм і змінює свою роль у суспільстві. Разом з тим, окрім суто темпорального розуміння постінформаційного суспільства як такого, котре слідує за інформаційним, під цим поняттям можна розуміти сукупність ідей та дослідницького досвіду, спроби (ре)інтерпретації смислів та ціннісний потенціал, відтак постінформаційне суспільство необов’язково має позначати нову епоху. Евристичний потенціал поняття "постінформаційне суспільство" полягає у можливості інтегрувати в ньому ідеї та досвід (ре)інтерпретації трансформаційних процесів, пов’язаних зі змінами ролі та значення інформації у суспільстві, а за умов його коректної концептуалізації для потреб прикладних досліджень, може допомогти кращому розумінню різних політичних процесів на міжнародній арені, а саме: порівняльному аналізу того, як різні країни реагують на інформаційні виклики, як вони готуються (якщо готуються) до переходу до постінформаційного суспільства, які виклики такого переходу потребують поєднання зусиль на регіональному та глобальному рівні (а також – в яких конкретних галузях), дослідження процесів на міжнародній арені в їх політичному розрізі допоможуть краще зрозуміти природу нинішньої і майбутньої геополітичної конкуренції, претензій та регіональне чи глобальне домінування тощо.Item Представлення росії в сучасних державних англомовних медіа Ефіопії(2025) Яковлєв, Максим; Саченко, ТарасСтаття присвячена розгляду представлення росії в державних англомовних медіа Ефіопії після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. На основі зібраного матеріалу автори розробляють та аналізують тематичні категорії представлення росії в ефіопський медіа з наголосом на аспекти економіки, релігії та ідеології, що визначені як ключові теми. Емпіричної базою дослідження слугують публікації в Ethiopian Herald, що належить Ethiopian News Agency (ENA – найстаріше в країні, функціонує з 1935 р., найпоширеніше, з мережею 36 розташованих по всій країні офісів), і Walta Info, що належить Walta Media and Communication Corporate; обидві медіакомпанії перебувають під урядовим контролем і фінансуються федеральним урядом Ефіопії через правлячу "Партію процвітання". З новинних вебсайтів обрані новини всіх новинних форматів (зокрема редакційні статті, колонки тощо), у яких слово "Russia" та/або "Moscow", "Putin", "Terekhin" (посол росії в Ефіопії й представник країни-агресора при Африканському Союзі), "Soviet Union" чи похідні від них згадувалися в заголовку або в тексті більше ніж тричі за період із 24 лютого 2022 р. по 24 жовтня 2024 р., у результатів чого з 1029 новинних публікацій за цей період проаналізовано 323. У статті з’ясовано, що представлення образу росії в державних медіа Ефіопії за період із 24 лютого 2022 року по 24 жовтня 2024 року було майже виключно позитивним: 73% проаналізованих публікацій представляють позитивний образ росії, 19% – нейтральний, лише 8% – негативний. Водночас автори зауважують, що частка новин, що представляли росію негативно й нейтрально, була найвищою саме в лютому-червні 2022 року, тобто спостерігалося здебільшого нейтральне або негативне представлення росії як такої, що розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.Item Співпраця України з країнами глобального партнерства: досвід трьох років повномасштабної війни росії проти України(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Яковлєв, МаксимТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулась у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 24 лютого – 7 березня 2025 року.