Empirio

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27896

Журнал "Empirio" є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує оригінальні статті та дослідницькі матеріали в трьох галузях знань: Соціальні та поведінкові науки (052 Політологія), Управління та адміністрування (073 Менеджмент), Міжнародні відносини (291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії). Почав виходити як періодичне видання з 2024 р. Виходить двічі на рік

Browse

Now showing 1 - 20 of 79

Characteristics of Russian Propaganda in Latin America with Regard to Russian Aggression Against Ukraine: Case of Brazil
(2024) Taranenko, Anna
Russian aggression against Ukraine has become one of the most serious challenges for the international security system. One of the regions where Russian propaganda has been spread widely is Latin America. And one of the countries especially influenced by the Russian disinformation in the region is Brazil. The goal of this article is to define characteristics of the Russian propaganda in Latin America regarding Russian aggression against Ukraine, particularly, look at the case of Brazil, trace features of the Kremlin propaganda in this country at the current stage and outline possible ways of countering this propaganda. It can be concluded that Russian propaganda in Latin American and in Brazil, particularly, has several specific characteristicsit is widespread, longstanding and generally supported. Key current narratives concerning the ongoing Russian aggression against Ukraine include the nuclear threat, calls for peace negotiations between Ukraine and Russia and accusing the West of russofobia. Other false narratives include accusing Ukraine of war crimes and provocations, as well as dangers of further “escalation” of the war. Among reasons for common misconceptions about the RussiaUkraine war in Brazil one can name a simple lack of information and familiarity with the local politics. This gap is partially the result of Ukraine’s insufficient communication with the Latin American and Brazilian audiences and the countries’ lack of interest in each other for many years.In order to counter Russian propaganda in Latin American and Brazil, in particular, Ukraine should enhance its communication and diplomatic efforts, cooperate with the Ukrainian diaspora in the region and consistently deconstruct Russian disinformation narratives. In the longterm perspective, it is worthwhile increasing opportunities to study the Spanish and Portuguese languages and have respective Regional Studies courses at Ukrainian educational institutions.
Cтратегічні мотиви донорів міжнародної допомоги і HDP Nexus для України: теорії міжнародних відносин поза суто гуманітарним ракурсом
(2025) Дрига, Андрій
На прикладі України уточнено концептуальний підхід до стратегічного планування міжнародної допомоги поза межами гуманітарного реагування. Показано, що жодна з теорій міжнародних відносин не пояснює мотивів донорів, тому потрібна синтезована оптика, яка поєднує ліберальні, реалістичні, конструктивістські та критичні підходи з трьома напрямами міжнародної допомоги в їхньому нерозривному взаємозв’язку: гуманітарним, розвитковим, миробудівним (Humanitarian-Development-Peacebuilding (HDP Nexus)). На цьому перетині формується портфельна логіка, що передбачає охоплення всіх трьох компонентів, мінімізуючи ризик ігнорування будь-якого з них. Теоретичний синтез проілюстровано підходами ЄС, Північної Європи, Великої Британії, США та інших донорів: темпи й масштаби підтримки залежать від поєднання географії загроз, політичних циклів, оборонно-промислових спроможностей та обумовленості реформ. У цій моделі миробудування замінено на "мирочутливість"!, що віддає перевагу програмам, які зміцнюють соціальну гармонію та згуртованість. Практичним внеском цього дослідження є аналітична матриця "HDP × мотиви донорів", яка систематизує типи нелетальних заходів на перетині чотирьох підходів і трьох напрямів міжнародної допомоги (HDP Nexus). Вона показує, як операціоналізувати заявлені мотиви в результати, спрямовані на позитивні зміни: від правових послуг і прозорих реєстрів до захисту цивільного населення, розвитку людського капіталу, інклюзивних діалогів та локалізації проєктів. Головна умова ефективності — це поєднання невідкладних і структурних заходів на основі довгострокового фінансування, локалізації та прозорого управління. Також окреслено типові вузькі місця імплементації HDP Nexus у воєнних і післявоєнних умовах, а саме: фрагментацію координації, несумісність бюджетно-правових рамок, різні часові горизонти та брак даних. Запропоновано механізми їх подолання через спільні очікувані результати, уніфіковані підходи до моніторингу, відкриті дані та залучення громад до ухвалення рішень. Отже, це дослідження пропонує cпосіб перетворення різнорідних мотивів донорів на спільні траєкторії стабілізації та відновлення, підвищуючи довіру між донорами й реципієнтами та знижуючи ризики довгострокової залежності від допомоги.
The Demographic Factor in Shaping State Policy for Higher Education of Ukraine
(2024) Zaichenko, Iryna
The article examines key indicators of the demographic crisis in Ukraine, highlighting manifestations of the nation’s aging and natural population decline. It’s determined that understanding and analyzing the demographic situation allows for predicting changes in the size and structure of the student population, which is crucial for the effective development of higher education in Ukraine. Considering the trends of declining birth rates and an aging population, it is important to adapt admission strategies for students and educational programs accordingly. The examination of the demographic crisis helps identify key challenges, such as a decrease in the number of high school graduates, which can impact competition within the higher education environment.The trends examined in the article, including the decline in the birth rate of the Ukrainian population, the aging of the nation, the level of migration, and the loss of the civilian population due to the war, enable us to characterize the situation in Ukraine as depopulation. Notable changes in the demographic landscape and shifts in the population structure occurred after February 24, 2022, including irreversible human losses, population emigration (over 10 million people), and a decline in the average birth rate. A correlation was identified between the number of births each year and the dynamics of educational services’ capacity. It was observed that higher education in Ukraine will confront significant demographic challenges in the next 17 years. In the context of the strategic goal to restore Ukraine’s human capital, the article suggests viewing higher education as an effective instrument of state policy in a cyclical process: attaining higher education, integrating graduates into the national economy, ensuring financial stability, fostering active citizenship, and promoting loyalty to the state—all contributing to an improvement in the demographic situation.
Economic Diplomacy and Cross-Border Project Cooperation under Wartime
(2026) Khaletska, Alina; Kravchuk, Natalia; Chudy-Hyski, Dorota
The aim of this publication is to identify the key approaches and contextual factors shaping the development of local democracy as a driving force behind cross-border project cooperation and economic diplomacy in the context of war and transformations caused by integration. The article examines why and how local policymakers are increasingly developing responses to global challenges based on local realities, thereby transforming the institutional environment in which local communities operate. The study analyses the general need for fairness in contexts of cooperation and competition including citizen engagement, promoting integrity, and awareness of community priorities. The study demonstrates that participation, autonomy, and effectiveness are the core principles of local democracy, and argues that these principles significantly strengthen the international agency of cities and communities in multilateral and bilateral cross-border relations. This study highlights the growing role of economic diplomacy, which is developing within the framework of multilevel systems involving both state and non-state actors at both territorial and nonterritorial levels. It is noted that local democracy, economic diplomacy, and cross-border project cooperation together form a new paradigm of regional development, in which communities act not as passive recipients of policy, but as active international actors capable of shaping development trajectories and addressing global challenges through solutions developed at the local level. Polish-Ukrainian cross-border relations are used in the study as an illustrative example reflecting broader European trends, rather than as the primary subject of the study. The methodological approach combines elements of multilevel governance analysis, contextual interpretation of decentralization reforms and cross-border projects, enabling the authors to determine how local democracy contributes to the development of economic diplomacy and cooperation within the framework of cross-border projects cooperation under wartime and EU integration.
Modern Governance of Higher Education Institutions: Models, Trends, and Managerial Challenges
(2026) Zharova, Liubov; Michał, Śleziak
The governance of higher education institutions (HEIs) has become one of the central concerns of contemporary educational policy, driven by globalisation, demographic shifts, digital transformation, and growing demands for institutional accountability and quality assurance. This article offers a comprehensive analysis of theoretical foundations, contemporary governance challenges, and current European trends shaping the management of modern universities, with particular attention to the comparative experience of Ukraine, Poland, and the European Union in the period 2020–2025. Drawing on conceptual frameworks including shared governance, managerial governance, network governance, and evidence-based decisionmaking, the article examines how HEIs navigate competing pressures between academic autonomy and public accountability. The comparative empirical analysis reveals significant divergences in institutional autonomy, quality assurance maturity, leadership professionalisation, and lifelong learning infrastructure. Ukraine’s higher education system, operating under the compounded pressures of pandemic disruption and armed conflict, demonstrates both acute structural vulnerabilities – including enrolment instability, declining international student numbers, and low graduate employability – and remarkable adaptive capacities, exemplified by the rapid growth of adult learners and the internationally recognised Diia.Education digital platform. Poland’s successful post-decline recovery within EHEA frameworks offers a constructive governance reference point. The article concludes that convergence with European governance standards requires Ukraine to pursue institutional rationalisation, autonomy expansion, leadership development, and the strategic integration of lifelong learning, while its crisis-driven innovations offer transferable insights for the broader European Higher Education Area.
Project Management Methodologies for International Aid: Coordinating Multi-Stakeholder Reconstruction Projects in Ukraine
(2026) Petrashyk, Yurii; Trushchenkova, Liudmyla
The reconstruction of Ukraine after the full-scale Russian invasion constitutes an exceptionally complex set of geopolitical, economic, and social tasks, arguably without close precedent in recent history. Current estimates place direct infrastructure losses at approximately $195.1 billion, while overall recovery needs may reach $588 billion within the coming decade. Such scale requires not only significant financial resources, but also a high degree of coordination between international partners, national authorities, local governments, and civil society actors. This paper considers the problem at the intersection of international relations, public policy, and project management. In particular, it examines how different project management approaches – predictive (traditional), adaptive, and hybrid – are applied in the context of international assistance and reconstruction efforts under conditions of profound uncertainty. Taking into account the macroeconomic environment shaped by the war, the growing number of multi-stakeholder coordination platforms, and the implementation of digital governance instruments such as the DREAM system, the study evaluates the extent to which methodological flexibility can reduce systemic risks. The findings suggest that although international financial institutions tend to rely on structured, linear planning models to ensure accountability and compliance, the Ukrainian context requires a more flexible approach. In practice, this leads to the increasing use of Agile and hybrid methodologies, which allow for adjustment to rapidly changing conditions. At the same time, reforms in public investment management, combined with transparent digital systems, perform not only an anti-corruption function but also contribute to the development of institutional trust, democratic legitimacy, and long-term socio-economic stability. Thus, project management in this case goes beyond its conventional technical function. It becomes an important instrument for supporting the rule of law and strengthening state institutions in a highly uncertain environment. Particular attention should also be paid to the development of human capital and the capacity of political institutions to operate effectively under such conditions.
Resilience of School Principals in Crisis Education Management during Wartime
(2026) Pizhuk, Olha; Nagornyak, Tetyana; Kamionka, Mateusz
This study examines the mechanism linking strategic thinking, organizational culture, resilience, and management competencies of school principals under crisis conditions, with a particular focus on the mediating role of organizational culture and resilience. The study is based on a quantitative survey conducted among school principals and administrators in Ukraine (n = 125). The data were analyzed using descriptive statistics, reliability analysis (Cronbach’s α), Pearson correlation, multiple regression, and mediation analysis with bootstrapping procedures. The results indicate that strategic thinking does not have a statistically significant direct effect on management competencies. Instead, its influence is realized indirectly through organizational culture and resilience. Both mediators demonstrate significant positive effects on management competencies, with resilience emerging as the strongest predictor. The mediation analysis confirms a full mediation effect. The findings suggest that management competencies under crisis conditions, particularly in the context of war in Ukraine, are shaped not only by cognitive capacities but also by organizational and adaptive mechanisms. The study contributes to literature by integrating cognitive, organizational, and resilience-based perspectives into a unified explanatory model of leadership effectiveness. The results have important implications for leadership development and education policy, highlighting the need to strengthen organizational culture and resilience in addition to strategic thinking, particularly in contexts of war and post-crisis recovery.
Russophilism and Misunderstanding Ukraine : Review
(2024) Kuzio, Taras
This critical review focuses on two new books published by Western scholars that continue to misrepresent Ukraine. Olga Onukh and Henry Gale adhere to the common misconception of Ukrainian politics as divided into "civic" and "ethnic" or "nationalist" and "pro-Russian" presidents. The negative label "ethnic" and "nationalist" is applied only to the center-right Ukrainian politics, which is merged with the nationalists into one group. East Slavic nationalism promoted by the Soviet regime, Russia and pro-Russian forces in Ukraine such as the Party of Regions is not taken into account. Steven Shulman provides a better structure of Ukrainian politics with competition between supporters of "ethnic Ukrainian" and "East Slavic" identities. Using Shulman's structure, we see that there is little difference between Presidents Volodymyr Zelensky and Petro Poroshenko. Onukh and Gale's basic concept that "civic" Zelensky is better than "ethnic" Poroshenko is undermined by theory, a comparative understanding of nation-states and their politics. Dominique Arel and Jesse Driscoll describe the 2014-2021 conflict in Ukraine as a "civil war", strikingly echoing Russian disinformation and the writings of Russophiles in the West. Arel and Driscoll's arguments are weakened by their selective use of Ukrainian, Russian, and Western sources (for example, very few Ukrainian opinion polls are used), the lack of field research in southeastern Ukraine, and the exaggeration of the importance of language in the identity of most Ukrainians. They do not adequately explain why the "Russian Spring" failed in six out of eight southeastern regions of Ukraine and only partially succeeded in Donbas. . Due to their poor understanding of the concept of Russian hybrid warfare, they ignore many examples of Russian intervention other than military aggression (such as disinformation, cyberwarfare, Russian political tourists posing as Ukrainians, Russian intelligence subversion, Russian artillery shelling Ukraine, and Kadyrov's forces ), which existed before the Russian invasion in August 2014.
The "University and War" Project – Perspectives of Polish-Ukrainian Studies at the Jagiellonian University
(2024) Nowak, Alicja Zofia
This article focuses on the "University and War" project, which has been implemented since spring 2022, and its important element, i.e. an international interdisciplinary academic conference. The work involved scholars from Poland, Ukraine (online and onsite) and Austria. The main objective of the meeting was to discuss the role of the university in crisis situations and make a preliminary assessment of the state of Ukrainian universities and the situation of Ukrainian academics and students in Ukraine and abroad. The next thematic block concerned the reaction of Polish universities to the Russian aggression: scholarship and aid programmes implemented, volunteering activities of the university community. One of the current issues after Russia’s armed attack is the attitude of the academic community in Poland and worldwide to these events, i.e. an adequate evaluation of the aggressor’s policy, including in social media, and above all the institutional and conceptual reconstruction of Ukrainian studies, which is necessary to finally break with the remnants of the "Russian world" concept. An important objective of the project was to involve students (mostly from Ukraine). The students prepared exhibitions featuring photographs of the destroyed Kharkiv, warthemed posters, and poems inspired by the events, and took part in an international (with students from the Kyiv Academy of Fine Arts) scientific student seminar, during which they presented papers, analysed a questionnaire about their own situation after the outbreak of war and their involvement in aid and volunteering. The project was also an expression of solidarity, a form of support that Polish academics wanted to give to students and academics from Ukraine.
VRIO-діагностика в стратегічному управлінні розвитком закладів освіти
(2026) Піжук, Ольга
У статті розкрито концепцію VRIO-діагностики як аналітичного інструменту стратегічного управління розвитком закладів освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою уніфікації підходів до оцінювання внутрішнього ресурсного потенціалу освітніх організацій, адже традиційні методи (SWOT, Balanced Scorecard, KPI тощо) не враховують взаємозв’язків між ресурсами, компетентностями та організаційною культурою, що ускладнює комплексне оцінювання стратегічної спроможності. На основі ресурсно-орієнтованого підходу обґрунтовано доцільність адаптації моделі VRIO (Value, Rarity, Imitability, Organization) до освітнього контексту як засобу виявлення основних ресурсів, здатних створювати довгострокові конку-рентні переваги. Розроблено концептуальну модель і методику VRIO-діагностики, яка передбачає оцінювання п’яти груп ресурсів: людських, інформаційних, матеріально-технічних, соціально-репутаційних і фінансових — за чотирма критеріями VRIO з використанням бальної шкали (0–2) та розрахунком інтегрального VRIO-індексу. Методика апробована на прикладі закладів освіти, що реалізують програми стратегічного розвитку, і дала змогу сформувати індивідуальні VRIO-профілі кожної організації. Результати показали, що найвищі показники мають людські та соціально-репутаційні ресурси, тоді як інформаційні та організаційні потребують посилення, особливо щодо цифровізації управління, комунікації та знаннєвого обміну. Отримані результати підтверджують ефективність VRIO-методики як практичного інструменту стратегічного управління, що поєднує якісний і кількісний аналіз, забезпечує порівнянність стратегічного потенціалу різних організацій і сприяє обґрунтованому плануванню розвитку освітньої системи.
Актуальні проблеми мотивації персоналу на підприємствах з урахуванням особливостей воєнного стану
(2024) Сербенівська, Аліна; Лебідь, Денис
Під час воєнного стану в Україні доволі важливими для українського бізнес-середовища є проблеми мотивації персоналу на підприємствах з огляду на особливості ситуації. У багатьох країнах світу, де наявні такі кризові ситуації, як збройні конфлікти, воєнний стан так чи інакше впливає на функціонування підприємств, установ та організацій, зокрема на мотивацію їхнього персоналу. Метою цієї статті є дослідження впливу воєнного стану, що є результатом збройного конфлікту, на мотивацію співробітників компаній, а також пошук шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із мотивацією, що постають у бізнесі сьогодні. У статті розкрито поняття внутрішнього і зовнішнього регресу мотивації, спричиненого наслідками війни в Україні. Розглянуто чинники, які його формують. Досліджено психологічні розлади, спричинені наслідками воєнних дій на території України, а також їхній вплив на співробітників компаній; зовнішні чинники, зумовлені наслідками збройного конфлікту, що призводять до зовнішнього регресу мотивації персоналу. У результаті аналізу та зіставлення зовнішніх і внутрішніх чинників регресу мотивації, а також їх розгляду відповідно до піраміди потреб А. Маслоу визначено оптимальні шляхи зменшення регресу мотивації, щоб підтримувати високий рівень продуктивності та вмотивованості співробітників компаній. Це допоможе вирішити важливі актуальні проблемні питання мотивації персоналу під час воєнного стану. Результати дослідження можуть стати важливим допоміжним інструментом для українського бізнесу у складних умовах збройного конфлікту, сприятимуть розумінню та розв’язанню проблем із мотивацією персоналу.
Безпекова трансформація геополітичного простору Європи після 2020 року
(2026) Ткаченко, Уляна
Досліджено безпекову трансформацію геополітичного простору Європи після 2020 року. Обґрунтовано, що геополітичний простір Європи слід розуміти не лише як сукупність держав на певній території, а й як систему просторово організованих політичних, військово-стратегічних, інституційних, енергетичних і комунікаційних зв’язків, у межах яких розподіляються вплив, безпекові гарантії, зони вразливості та механізми стримування. Доведено, що після 2020 року європейський простір безпеки вступив у фазу прискореної перебудови, а повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало моментом відкритого зламу попередньої моделі континентальної стабільності. Встановлено, що основними проявами цієї трансформації стали зміна безпекового статусу Східної Європи; перехід від логіки буферності до логіки передового стримування; перегляд ролі НАТО та Європейського Союзу як центрів безпекового управління; втрата Росією статусу відносно легітимного посередника; переоцінювання заморожених конфліктів як чинників загальноєвропейської дестабілізації; перетворення України на один із ключових елементів нової конфігурації європейської безпеки. Запропоновано авторський підхід, відповідно до якого безпекова трансформація геополітичного простору Європи має оцінюватися не лише за фактом появи нових загроз, а й за зміною функціонального призначення окремих регіонів, статусу ключових суб’єктів безпеки, характеру інституційного реагування та просторового розподілу відповідальності за стримування. Обґрунтовано, що після 2020 року Східна Європа перестала бути периферійним буфером між центрами сили й набула значення простору передового стримування, від стабільності якого залежить міцність усієї континентальної безпекової системи. Доведено, що заморожені конфлікти не можна надалі розглядати як локальні або ізольовані явища, оскільки вони виконують функцію інструментів просторового контролю, блокування інтеграційного вибору держав і довготривалої дестабілізації східного флангу Європи. Також встановлено, що Україна в новій безпековій конфігурації є не об’єктом зовнішньої політики, а одним із визначальних елементів європейської системи стримування, через стійкість якого перевіряється ефективність НАТО, Європейського Союзу, санкційної політики, оборонно-промислової координації та довгострокової підтримки демократичного безпекового порядку. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків для подальшого аналізу нової європейської системи безпеки, ролі України в ній та перспектив правового й інституційного оформлення довгострокового стримування російської агресії.
Використання штучного інтелекту в публічній політиці ЄС
(2025) Чабанна, Маргарита
У статті розглянуто тенденції, переваги та потенціал використання штучного інтелекту (ШІ) в Європейському Союзі, зокрема у сфері публічної політики та державного управління, а також приділено увагу викликам та способам мінімізації ризиків, пов’язаних з автоматизацією та алгоритмізацією діяльності державних і наддержавних інституцій. Дослідження застосування штучного інтелекту як на національному рівні, так і в системі державного управління на рівні Європейського Союзу свідчить про його суттєві переваги в процесі трансформації системи державного управління, що значно розширює потенціал оцінювання ефективності державної політики, моніторингу управлінських процесів і підвищення якості надання публічних послуг. Водночас зазначено, що активне впровадження ШІ в державне управління супроводжується низкою викликів, пов’язаних із порушенням права на приватність, недостатнім рівнем алгоритмічної прозорості, можливою упередженістю автоматизованих рішень, обмеженістю цифрових компетентностей, а також потребою в збереженні суспільної довіри. У такому контексті наголошено на необхідності запровадження етичного й правового контролю над автоматизованими процесами, зокрема, для збереження довіри громадян. Акцентовано увагу на тому, що для мінімізації зазначених ризиків Європейський Союз реалізує комплекс заходів, зокрема, запроваджує нормативно-етичні рамки, створює інституційні механізми нагляду, забезпечує прозорість ШІ-систем і залучення громадськості до процесу їх упровадження. Особливого значення в такому контексті набуває представлений Європейською Комісією підхід до розвитку штучного інтелекту, який заклав концептуальні засади для формування нормативного середовища, що передбачає безпечне, етичне та орієнтоване на людину використання ШІ в межах ЄС. Значну увагу у статті приділено ролі цифрової стратегії AI@EC, спрямованої на підвищення ефективності, прозорості, доступності та інноваційності діяльності Європейської Комісії, а також запровадженню інструменту GPT@EC, створеного для інтеграції передових мовних моделей у роботу європейських інституцій. Відповідні заходи дають змогу вибудовувати модель управління, орієнтовану на відповідальне та ефективне застосування штучного інтелекту в інтересах громадян, яку з урахуванням національного контексту може запозичити Україна.
Вплив війни на людський капітал у секторі відновлюваної енергетики України: канали втрат і механізми адаптації
(2026) Чала, Ніна; Комар, Мілена
Досліджено вплив повномасштабної війни на людський капітал у секторі відновлюваної енергетики України. Актуальність теми зумовлена тим, що війна увиразнила стратегічну важливість енергетичної незалежності та диверсифікації джерел енергії, стимулювавши попит на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), і водночас спричинила масштабні втрати людського капіталу внаслідок мобілізації, еміграції та внутрішнього переміщення кваліфікованих працівників. Дослідження базується на якісній методології: проведено 3 фокус-групи та 17 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з власниками та топменеджерами компаній сектору. Вибірка охоплює компанії різних сегментів: сонячна енергетика, біоенергетика, вітрова енергетика та водневі технології. Збір даних відбувався протягом січня — березня 2025 р. на умовах анонімності респондентів. Застосовано тематичний аналіз за методологією В. Браун та В. Кларк. Виявлено системну кадрову кризу: мобілізація призвела до втрати до 70 % персоналу в окремих компаніях, термін закриття вакансій технічних спеціалістів збільшився до 6 і більше місяців (зокрема, найдефіцитнішими категоріями є інженери і висококваліфіковані електрики). Ідентифіковано чотири основні канали втрат людського капіталу: мобілізація (сектор ВДЕ не має права на бронювання на відміну від об’єктів критичної інфраструктури, що робить компанії особливо вразливими); еміграція кваліфікованих працівників, яка часто має довгостроковий характер; географічні обмеження, пов’язані з віддаленістю об’єктів від великих міст; міжсекторальна конкуренція за кадри — відплив до оборонного сектору, ІТ та інших галузей з вищими зарплатами та можливостями бронювання. Виявлено суттєвий розрив між освітніми програмами та потребами ринку: зміст освітніх програм університетів є застарілим (теплова енергетика, сонячні колектори замість сучасних фотовольтаїчних систем та накопичувачів); випускники потребують щонайменше року адаптації перед самостійною роботою. Визначено нові затребувані компетенції: SCADA-системи, BESS-технології, спеціалізоване програмне забезпечення (PV-Syst, AutoCAD), базове програмування, технічна англійська мова, знання механізмів євроінтеграції (CBAM, системи торгівлі викидами). Проаналізовано механізми адаптації компаній: корпоративні академії та навчальні програми; ранній рекрутинг студентів (з 2–3 курсу); залучення жінок, ветеранів та пенсіонерів; партнерства з університетами та профтехучилищами; гнучкі формати роботи. Водночас галузева співпраця у вирішенні кадрових проблем залишається обмеженою. Результати дослідження будуть корисними для формування стратегії розвитку людського капіталу для відбудови та вступу України до Європейського Союзу.
Вплив глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави
(2024) Кравчук, Наталія
Дослідження впливу глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави є важливим контекстом розуміння сучасних проблем глобального розвитку й актуальною проблематикою для міждисциплінарного дискурсу. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження цих аспектів глобального розвитку, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між геополітикою, глобальними трендами та конкурентоспроможністю держави в геоекономічному просторі. У статті обґрунтовано вплив глобальних трендів на геостратегічне позиціонування держав у геоекономічному просторі, окреслено методологічні засади формування геостратегії конкурентоспроможності держави в глобальному просторі з урахуванням її геостратегічної локації та стратегічної зони присутності. Запропоновано під геостратегією конкурентоспроможності розуміти комплекс стратегічних заходів, спрямованих на визначення і забезпечення конкурентних переваг держави чи регіону в умовах поточної глобальної кон’юнктури та глобальних викликів і трендів. Виокремлено такі основні етапи розроблення геостратегії конкурентоспроможності держави: аналіз глобальних трендів; визначення геостратегічної локації держави та її стратегічної зони присутності в глобальному просторі; вибір стратегій; розроблення плану дій і використання ресурсів; моніторинг та оцінювання стратегій. Аргументовано, що розроблення геостратегії конкурентоспроможності передбачає визначення найкращих способів досягнення геостратегічних цілей держави, оцінювання загроз і можливостей, а також стратегічних векторів розвитку держави з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. За результатами аналізу глобального ландшафту ризиків і карти взаємозв’язків між ними окреслено глобальні тренди, що створюють серйозні виклики для глобального розвитку загалом та значною мірою впливають на конкурентоспроможність держав в умовах «великого перезавантаження» в переважній більшості з них. На основі адаптованого варіанта матриці «Маккінсі» (McKinsey) побудовано матрицю геостратегічного позиціонування держав у геоекономічному просторі. На цій методологічній основі окреслено сценарії геостратегій конкурентоспроможності для різних держав у глобальному просторі з урахуванням їхньої геостратегічної локації (поточної позиції) та стратегічної зони присутності (геостратегічних пріоритетів). Виокремлено такі 3 основні стратегічні зони присутності держав у глобальному просторі: зона розвитку, зона адаптації та зона стиснення присутності – і запропоновано сценарний підхід до формування геостратегії конкурентоспроможності держави в геоекономічному просторі.
Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда"
(2024) Демʼянчук, Олександр; Рибалко, Богдан
Статтю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу. Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-Полетт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції "за життя" (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності. У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі "Ро проти Вейда" має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору. Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.
Вплив європейської інтеграції на партійну систему України
(2025) Тюканкіна, Єлизавета; Чабанна, Маргарита
Статтю присвячено визначенню наявності, характеру та наслідків впливу європейської інтеграції на становлення і трансформацію партійної системи України. Аналіз базується на основних теоріях євроінтеграції (теорії федералізму, функціоналізму, неофункціоналізму та міжурядового підходу) для осмислення природи європейської інтеграції та її впливу на трансформацію внутрішньополітичних систем держави, насамперед партійної системи; застосуванні історико-порівняльного, системного, структурно-функціонального та статистичного методів для комплексного вивчення основних етапів формування та функціонування сучасної партійної системи України протягом 1991–2024 рр., визначення основних змін її структурних параметрів та виявлення основних тенденцій розвитку, а також використанні удосконаленої аналітичної рамки Р. Ладреха для вивчення та оцінювання впливу євроінтеграції на партійну систему України. Виділено три основні етапи еволюції партійної системи України у світлі євроінтеграційних процесів, окреслено їхні особливості та характер змін, яких зазнала партійна система на кожному з цих етапів свого розвитку. На основі зазначеної модернізованої аналітичної рамки, яка має сім елементів, розглянуто динаміку змін у програмно-ідеологічному змісті політичних партій, їхній організації, політичній конкуренції, взаємодії з європейськими партійними структурами, ставленні виборців та виборчій системі. Результати аналізу вказують на очевидний вплив євроінтеграції на політичні партії та партійну систему України на шляху її приєднання до ЄС. Перспективи подальших досліджень передбачають детальніше вивчення впливу євроінтеграції на українську партійну систему за кожним із визначених критеріїв відповідно до запропонованої аналітичної рамки, а також проведення порівняльного аналізу досвіду країн Центрально-Східної Європи щодо трансформації їхніх партійних систем під впливом євроінтеграції з метою оцінювання можливості адаптації цих моделей до українського контексту.
Вступне слово головної редакторки
(2024) Нагорняк, Тетяна
"Empirio" – це майданчик, що об’єднує однодумців, науковців і дослідників, експертів-практиків. Ці люди щоденно роблять свій внесок у розвиток вітчизняної науки, сприяють її інтеграції в європейський простір і наближають до світових стандартів, зміцнюють наукові школи, тримають руку на пульсі проривних рішень та підтримують ефективний діалог з мережею освітян і науковців по всьому світу – задля підтримки України, просування її як незламної та успішної країни, що стоїть на варті свободи у світі! Впевнена, що кожен автор (чи авторка) знайде в "Empirio" можливість апробувати свої якісні дослідження і поділитися висновками з однодумцями й опонентами, а читачі й читачки – корисний для себе досвід і поштовх для нових науково-практичних пошуків. З Україною в серці творимо вітчизняну науку, вдосконалюємо вищу освіту, наближаємо нашу спільну Перемогу, змінюємо світ на краще!
Від традицій до гнучкості: інструменти менеджменту у VUCA-реальності
(2025) Жарова, Любов
У статті розглянуто особливості застосування нових інструментів управління в умовах волатильності, невизначеності, складності та неоднозначності (Volatile, Uncertain, Complex, Ambiguous (VUCA)). Науковою гіпотезою, покладеною в основу дослідження, є припущення щодо можливості адаптації традиційних інструментів і підходів у менеджменті та створення нових на основі критичного аналізу використовуваних підходів до управління та їхньої неефективності. Обґрунтовано, що традиційні методи управління поступово втрачають ефективність у динамічному середовищі, яке характеризується швидкими технологічними змінами, глобалізаційними процесами та зростаючою конкуренцією. Доведено необхідність впровадження інноваційних організаційних моделей (Agile, Holacracy, Teal), що забезпечують гнучкість, адаптивність та залучення персоналу. Розкрито значення розвитку системного мислення, картографування стейкголдерів і формування динамічних компетенцій для підвищення стійкості організацій. Проаналізовано приклади успішних компаній, які завдяки цифровій трансформації, управлінню змінами та диверсифікації ресурсів досягли конкурентних переваг. Особливу увагу приділено створенню культури безперервного навчання, інноваційності та інклюзії як стратегічних чинників розвитку. Запропоновано підходи до оцінювання ефективності нових інструментів управління, що виходять за межі фінансових показників і охоплюють адаптивність, інноваційність, стійкість та залученість персоналу. Зроблено висновок, що управління в епоху VUCA є не просто набором методів, а цілісною філософією, яка вимагає від лідерів певного світогляду, бачення, сміливості та готовності до постійного навчання.
Відтворення основних засобів у частині їх формування як об'єкт менеджменту підприємств багатоукладної аграрної економіки України
(2024) Могилова, Марина; Єфімцева, Людмила
Розроблено пропозиції для обґрунтування управлінських рішень щодо формування основних засобів сільськогосподарських підприємств як складової частини менеджменту відтворення основного капіталу з урахуванням багатоукладності аграрної економіки України. Окреслено коло негативних наслідків на мікро- і макрорівнях від порушення пропорцій відтворення основного капіталу в сільському господарстві. Аргументовано актуальність удосконалення підходів та інструментів менеджменту для управління відтворювальним процесом на всіх його стадіях. Охарактеризовано відтворення основних засобів, що визначає його специфіку як об’єкта менеджменту. Окреслено основні об’єкти управління відтворенням у розрізі фінансового, інвестиційного, операційного та маркетингового менеджменту. Визначено завдання операційного менеджменту відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, серед яких на першому етапі формування дієвої системи фондозабезпечення аграрного виробництва. Розглянуто управління матеріально-технічним забезпеченням у контексті його адаптації до інституційних, макроекономічних, галузевих і ринкових чинників. У дослідженні враховано фактори багатоукладності аграрної економіки, особливостей сільськогосподарського виробництва, ринку технічних засобів та агротехнологічного сервісу. Доведено потребу в застосуванні альтернативних варіантів матеріально-технічного забезпечення виробництва в сільськогосподарських підприємствах: придбання власних машин та обладнання чи користування агротехнологічними послугами сторонніх організацій. Завданням менеджменту визначено обґрунтування доцільності одного з альтернативних варіантів або їх комбінування залежно від розмірів земельних угідь підприємства. Запропоновано алгоритм визначення доцільного формату техніко-технологічного забезпечення виробництва в аграрних підприємствах. Із застосуванням цього алгоритму проведено розрахунки для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Розроблено пропозиції для сільськогосподарських виробників щодо оптимального варіанта формування матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва залежно від площі їхніх угідь.

Browse

Browsing Empirio by Title

Results Per Page

Sort Options