Кафедра зв'язків із громадськістю
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item "Образ суспільства" та його трансформації в умовах гібридної війни(Фенікс, 2023) Сусська, ОльгаMатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Сучасні загрози глобальній та регіональній безпеці", м. Одеса, 29 жовтня 2023 року.Item Інтерпретація динаміки змін суспільних настроїв у соціологічних дослідженнях(Наукова столиця, 2023) Сусська, ОльгаМатеріали доповіді учасника ХIX Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки", 16-17 грудня 2022 року, м. Київ.Item Сталий розвиток бізнесу в контексті європейської інтеграції України(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2023) Зінченко, АллаМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції "Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни" (до дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя) 23 лютого 2023 року.Item Роль медіаграмотності у боротьбі з інфодемією(2023) Чайкун, ЕлленЦя стаття містить якісний аналіз, який має намір висвітлити питання боротьби з неправдивою інформацією. Переглянуто матеріали щодо боротьби з феноменом надмірного поширення фейкових новин, проаналізовано наукову літературу з доказовими практиками. Мета. Систематичний огляд літератури для виявлення нових практик проти фейкових новин. Більшість досліджень зосереджені на навчанні інформаційної грамотності в боротьбі з фейковими новинами. Ця стаття спрямована на обговорення таких практик для визначення їхньої ефективності. Методологія. Було проведено систематичний огляд літератури, 32 статті, надруковані у 2020–2022 рр, з метою отримання відомих практик. Після категоризації практик було проведено якісний аналіз. Наукова новизна. Цифрова медіаграмотність є новою ареною для реалізації стратегій боротьби з фейковими новинами. Тема актуальна через те, що ми живемо у час інформаційних революцій. Поточні дебати все ще точаться навколо стратегій інформаційної грамотності для подолання фейкових новин. Тема зберігається і буде розвиватися в науковій літературі. У сучасному суспільстві необхідні додаткові дослідження з цієї теми, щоб надати практикам ефективні стратегії. Висновки. Роль інформаційної грамотності у суспільстві досі залишається відкритою дискусією, але існує консенсус відносно того, що медіа повинні брати участь у партнерстві та бути частиною мультидисциплінарного підходу. Потрібно використовувати мультидисциплінарний підхід, адже феномену поширення надмірної кількості інформації фейкових новин не можна протистояти одним рішенням. Немає сумнівів, що явище інфодемії поширюється з кожним днем, тому світ повинен об’єднатися, щоб зробити людей грамотними, які б вміли відрізняти правдиву інформацію від фейкової, а також розуміти різницю між новинами та просто думками для кращого споживання медіаконтенту.Item Проблема інформаційного імунітету та викликів інфодемії(2023) Чайкун, ЕлленЦя стаття присвячена вивченню проблеми інформаційного імунітету та викликів інфодемії. Дослідження проведено на основі аналізу наукової літератури і статистичних даних. У статті розглядаються концептуальне визначення інформаційного імунітету, причини та наслідки його порушення, а також виклики, які постають у сучасному світі внаслідок інфодемії. Інформаційний імунітет є важливим елементом захисту людини від негативних впливів інформації, що можуть спричинити шкоду здоров’ю, психологічний дискомфорт, а також вплинути на формування світогляду та поведінки. У статті представлено сучасні технології і методи захисту від шкідливої інформації, а також запропоновано шляхи підвищення рівня інформаційної грамотності населення. Також розглядаються передумови розвитку критичного мислення у суспільстві, такі як демократія, зрозуміла система прийняття рішень та дезорієнтація, стабільність і трансформація, моноканальність інформування та мультиканальність, багатобічність, діалогічність, інтерактивність. У висновках надано огляд ментальних запобіжників, таких як суб’єктність, індивідуальна картина світу, активна комунікативна поведінка. Ми поставили таке дослідницьке запитання: які відповідні контрзаходи потрібні для боротьби з інфодемією та які заходи для підвищення інфоімунітету? Дослідження мало на меті визначити інфодемічні виклики та стратегію боротьби з ними. Наявну літературу було проаналізовано за допомогою методів якісного дослідження, зосереджених на механізмі, впливі та протистоянні інфодемії.Item Аналіз (специфіка) інформаційного наповнення газети "33-й канал" під час російсько-української війни(2023) Чайкун, ЕлленСучасні українські газети набувають особливого значення в аспекті розкриття мовних механізмів формування образу українського суспільства в міжнародному інформаційному просторі. Газета "33-й канал" стала об’єктом дослідження, оскільки своєю популярністю викликає підвищений інтерес до себе. Наукова новизна роботи полягає у вивченні специфіки наповнення газети "33-й канал", що висвітлювала різні події війни, застосуванні тематичної класифікації під час аналізу матеріалів через їх кількісний аналіз. У статті проаналізовано й досліджено тематичну структуру статей восьми тижневих випусків періодичного видання "33-й канал" (з 24 лютого 2022 року до 24 травня 2022 року). За допомогою кількісного аналізу було здійснено тематичну класифікацію статей. Також було з’ясовано сутність поняття "газетний заголовок". Розглянуто використання у заголовках статей газети "33-й канал" лексично-стилістичних засобів, що може служити відображенням соціальної реальності опублікованого матеріалу, встановити закономірність відтворення дійсності під час війни у регіональній пресі на прикладі цієї газети. У дослідженні використано метод контент-аналізу, а також аналіз стилістичних особливостей заголовків, який необхідний під час опису заголовків. Дослідження проводилося з друкованим варіантом газети. Результати дослідження показали, що журналістські публікації відображають об’єктивну дійсність регіону Вінниччини. У заголовках газети було виявлено наявність емоційно забарвленої лексики, застосування історизмів. Виявлено, що специфіка газетно-публіцистичного стилю газети – особлива експресивність. Моніторинг газетних публікацій проводився з метою аналізу інформаційного забезпечення мешканців регіону. На основі отриманих результатів відображено дані у відсотковому обсязі публікацій на різні теми в регіональній пресі під час війни.Item Символізація як процес та інструмент масової комунікації(2023) Сусська, ОльгаСтаття присвячена розгляду процесу символізації в сучасному медіапросторі. Проаналізовано погляди соціологів, культурологів, антропологів на створення смислів та їх інтерференцію у масовій комунікації, яка складає значну частину сучасного соціокультурного середовища. Картина світу, яку відтворює сучасне соціокультурне середовище, може визначатись як комплекс інтегральних типологічних характеристик культури. Розгортання комунікативних стосунків в сучасному світі невід’ємне від існування медіакомунікативного простору і не можливе без усвідомлення і дослідження мультикультуральних засад комунікації, які останнім часом привертають увагу соціологів мас-медіа, соціальних психологів, антропологів та культурологів. Якщо в гуманітарній культурі система знань будується на необхідності опанування причинно-наслідковими зв’язками, то в новому культурному типі особистості її взаємодія із суспільством є результатом випадкового, стихійного накопичення розрізнених елементів, які транслює та пропонує глобальний медіапростір. Сучасна людина відкриває для себе навколишній світ за законами випадку, в процесі спроб та помилок, сукупність її знань визначається статистично, вона черпає їх з новин мас-медіа, відомостей, здобутих з інтернет-мереж, й лише накопичивши певний обсяг інформації індивід починає знаходити в ній приховані структури. Процес символізації є одним з найцікавіших для дослідника масової комунікації. Система образної візуалізації, інтерпретацій випадковостей, які проте з часом стають суттєвими; навіть фрагментарні знання, складаючись у єдину картину за принципом мозаїки, формують структури свідомості. Досить щільно підігнані одне до одного, вони створюють компактний, з певним внутрішнім значенням, простір смислів. Творцями, провідниками та дизайнерами цієї "мозаїчної" культури є в сучасному світі засоби масової комунікації.Item Засоби та прийоми російської пропаганди: витоки й наслідки(2023) Сусська, ОльгаУ статті проаналізовано міфотворчість агресивної російської пропаганди, що давно стала прикладом "антипропаганди", яка спотворює та захаращує медіасередовище. В той час, коли загальносвітовий тренд на підвищення інтерактивності у комунікативних контактах з медіапростором все більш зростає завдяки інтернет-мережам, а пропагандистські ефекти масової комунікації відходять на задній план, у медіасередовищі країни-агресорки зберігаються і підсилюються протилежні тенденції. Визначено, що після початку широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України та розгорнутій у російських медіа антиукраїнській пропаганді стало абсолютно зрозумілим, що це була продумана заздалегідь кампанія, яка наслідувала досягнення "очікуваних результатів впливу" в дусі "парадигми ефектів" середини минулого століття. Окреслено, що повсякденними практиками російської пропаганди стали такі прийоми, як підміна понять, "псевдофактаж", дифамація, ін. Протягом десятиліття безглузді та переважно антилюдські міфи та фейки витісняють "практичний глузд" як на рівні індивідуальної, так і на рівні масової свідомості російського населення. Зазначено, що все це призводить до втрати автентичності, зниження функцій критичного мислення, підміни його стереотипами. Профанне ставлення до цінностей і вищих почуттів створює підґрунтя домінування "антиправди" у медіапросторі країни-агресорки. Намагання підсилити "путінізмом" успадкований від радянських часів патерналізм призводить до вихолощення журналістських матеріалів, маніпуляцій смислами і текстами, ужорсточення авторитарних умов існування російської мас-медійної системи. Резюмовано, що відмова від демократичних свобод та експлуатація традиціоналістських підходів до організації медіакомунікативних відносин, вульгаризація і профанація медіапростору створює так звану "інформаційну капсулу", яка базується на найгірших стереотипах радянського часу та є неприйнятною для європейської і світової спільнот.Item Соціопатерни війни: як медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства(2022) Королько, Валентин; Сусська, ОльгаСпрямування на виконання пропагандистських завдань є характерним для використання медіапростору як у тоталітарних і посттоталітарних державах, так і в індустріальних суспільствах більш демократичного типу. Пропагандистські ефекти комунікації набувають особливої активності в період криз, зокрема, під час війн, при проведенні електоральних кампаній, будь-яких пропагандистських акцій, а також в разі цілеспрямованої пропаганди, спрямованої на "обовдурення" населення в тоталітарних державах. Наслідками цього стали відомі ще протягом останньої чверті ХХ ст. неминучі "ефекти впливу" масової комунікації, які нібито передбачались існуванням і діяльністю власне самої системи. Лише в кінці минулого століття, з появою Інтернет-мережі, ситуація почала дещо змінюватись. Повномасштабне російське вторгнення на територію України, спричинило певний "водорозподіл" інформації, коли люди опинилися у ситуації інфодемії, (коли наявна надвелика кількість інформації), проте реальність і правдивість цієї інформації вимагають ретельної і критичної перевірки. Громадськість паралельно шукає необхідну інформацію у традиційних медіа, у просторах Інтернету, соціальних мережах. Саме цим і користуються створювачі фейків, боти, які створюють і розповсюджують неправдиву, маніпулятивну інформацію про війну. Вивчення "соціопатернів" війни у фокусі того, як сучасний медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства, як ніколи, є актуальним. Є також важливим, вивчення медіакомунікаційної поведінки носіїв інформації в регіонах, особливо, коли це стосується їхніх очільників, представників влади та ОВА. Кожному користувачу соціальних мереж, а також і деіндивідуалізованим представникам традиційних "масових аудиторій" медіа важливо бути медіаграмотними, вміти розпізнати фейки, маніпуляції, дезінформацію, критично мислити і піддавати кожен медіатекст і медіадискурс в цілому критичному аналізу.Item Академічна доброчесність – провідна складова академічних навичок (Academic Skills) майбутнього фахівця із зв'язків з громадськістю(Дірект Лайн, 2024) Рябець, ІринаРозділ методичного посібника "Психолого-педагогічний практикум", Ч. 5, 2024.Item "Нові медіа" і зрушення у смисловому полі реципієнта медіапростору(2023) Сусська, ОльгаThe variety of "new media" formats and the versatility of their content are increasingly becoming the subject of research in various scientific fields, including linguistics, communication theory, media psychology, sociology of mass communications, visual sociology, and sociology of culture. Most often, new media include blogs, e-mail, music, streaming services, television, cinema productions, electronic publications, social networks, virtual and augmented reality, websites, etc. The omnichannel and multimedia nature of "new media" presupposes both the use of an interdisciplinary approach to their study and the complexity of considering the problems covered by the subject of research. However, the attitude towards "new media" is still ambiguous. Fascination with technological diversity should not displace the focus of academics’ attention on meanings that are broadcast in the globalized media space and pose new challenges to the recipient. Among them: are the speed and ease of access to information, its multifacetedness, and the scale of receipt, which also require the speed of mastering and operating this information. Whether all subjects of the media space are ready to participate in modern intensified processes of information exchange is still an open question. A certain illusory nature of interactivity, which was put forward by the special preference for social networks, is becoming more and more obvious. That is why sociologists today need to be interested not only in the ratings of political forces, celebrities, and media channels but also in the degree of understanding of the concepts that determine the depth and prevalence of democratic processes in the country. The recognition of language and culture as two parallel and inseparable types of activity that determine both meaning-making and the integral process of communicative interaction with the recipients of "new media" remains hypothetical.Item "Інтерпретативні спільноти" та їх роль у деміфологізації медіапростору(2022) Сусська, ОльгаАктуальність. З розгортанням медіакомунікаційних процесів в епоху цифрових технологій постає нагальне питання про деміфологізацію медіапростору. Метою статті є науково-теоретичне обґрунтування та осмислення трансформацій, що відбуваються в сучасних медіакомунікаціях; демонстрація ролі "інтерпретативних спільнот" у деміфологізації медіапростору. Методологія. У межах соціопсихологічного підходу і на основі використання теоретичних понять системного аналізу стає можливим з найбільшою послідовністю і повнотою реалізувати одну з головних функцій дослідження – інтегративну, що дає змогу об’єднувати в єдину наукову систему численні емпіричні дані, теоретично осмислюючи їх та надаючи їм систематизованого, глибинного тлумачення. Не втрачає своєї актуальності також поширений у медіапсихології генеративний підхід, який поряд з мультидисциплінарним акумулює вивчення функціональності і ситуативності задоволення інформаційних потреб сучасних аудиторій, котрі поступово перетворюються на "інтерпретативні спільноти". Результати. У загальному контексті антропологічних і соціокультурних візій, що були традиційними для вивчення медіаспільнот саме у фокусі дослідження міфологізації простору масмедій, розглянуто актуальні можливості поглиблення суб’єктності акторів медіапростору. Відповідно до завдань дослідження здійснено як осмислення трансформацій, що відбуваються в сучасних медіакомунікаціях, так і аналіз ролі сучасних "інтерпретативних спільнот" у деміфологізації медіапростору. У висновках дослідження підтверджено, що відбувається переакцентуація уваги аудиторій із традиційних медіа на інтернет-середовища, що має під собою, безперечно, соціальне підґрунтя; проте з погляду психологічної науки це віддзеркалює зміни відчуття соціальної реальності, оцінок і соціальних запитів особистості, що є відповіддю на виклики сучасних процесів інформатизації і трансформаційних змін у суспільстві. Зауважено формування перспективи деміфологізації сприймання змісту медіапростору, адже виклики сучасного інформатизованого і трансформованого суспільства стають поштовхом для суб’єктного оцінювання інформації.Item Соціальні інвестиції українського бізнесу під час війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Зінченко, АллаТези доповіді учасника ІІ науково-практичнoї конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 15 лютого 2023 р., м. Київ.Item Зміна парадигми фандрейзингу соціальних програм некомерційних організацій : інтерв'ю з професором Чиказького університету Джейсоном Саулом(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Саул, ДжейсонТези доповіді учасника ІІ науково-практичнoї конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 15 лютого 2023 р., м. Київ.Item Кризові комунікації великих компаній державної власності після початку великої війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Коник, ДмитроТези доповіді учасника ІІ науково-практичнoї конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 15 лютого 2023 р., м. Київ.Item Публічні vs політичні комунікації: спільне та відмінне(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Королько, Валентин; Сусська, ОльгаТези доповіді учасників ІІ науково-практичнoї конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 15 лютого 2023 р., м. Київ.Item Проблема вичерпаності "антиправди" як інструмента пропаганди у дискурсі мас-медіа(2022)The diversity of approaches to the analysis of the means and techniques of "hybrid war" and the role of propaganda in it is an actual subject of scientific research in the sociology of mass media, social psychology, media psychology, social communications, etc. Interdisciplinarity as a trend of modern science becomes the key that allows to deeply and comprehensively analyze the problem and reveal its unexpected aspects that lead to its solution. This is also the problem of exhaustionof "anti-truth" as a tool of propaganda in the modern discourse of the mass media. Undermining authenticity and blocking citizens’ self-awareness are actually the "effects" that media propaganda of the aggressor country tries to achieve. However, these two factors cannot influence indefinitely. The human psyche is characterized by self-preservation, which is closely related to self-awareness. The fight against the loss of authenticity does not begin immediately, but when the conditions of social reality begin to intervene sharply in the "life world" of the individual and imaginary "media images" become more and more distant from the real life of a person. The more noticeable the dissonance between reality and the imaginary manipulated picture of the world, the shorter is the term of blind trust in the "anti-truth". Any "anti-truth" is quickly approaching its exhaustion, the limits beyond which the means of individualizing information exchange come into conflict with the means of propaganda. An individual who creates his own "information field" becomes a full-fledged subject of the media space. In the conditions of the globalization of information technologies, it is subjectivity and personification in the space of networks that become a prerequisite for the exhaustion of "anti-truth" and safeguards against the loss of authenticity and the blocking of the individual’s self-awarenessItem Еволюція концепції інтегрованих комунікацій(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Зінченко, АллаТези доповіді учасника Науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 17 липня 2022 року.Item Celebrity-батальйон на початку великої війни (інтернет-комунікація українських популярних особистостей у перші місяці російсько-української війни)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Коник, ДмитроТези доповіді учасника Науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 17 липня 2022 року.Item Особливості новітніх суспільних викликів перед соціальними комунікаціями та зв'язками з громадськістю(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Королько, ВалентинТези доповіді учасника Науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 17 липня 2022 року.