Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Перехід від інкрементальної до неінкрементальної стратегії у процесі ратифікації Україною Стамбульської конвенції(2023) Дем'янчук, Олександр; Андрієнко, НаталіяМетою роботи є виявлення можливих причин переходу від інкрементальної до неінкрементальної стратегії у процесі прийняття рішення про ратифікацію Україною Стамбульської конвенції. Реалізація дослідницької мети потребує вирішення таких завдань: а) проаналізувати та систематизувати теоретичні підходи до розуміння інкрементальної та неінкрементальної моделей прийняття політичних рішень; б) дослідити динаміку процесу ратифікації Стамбульської конвенції; в) виявити ймовірні чинники, що сприяли переходу від інкрементальної до неінкрементальної моделі під час ухвалення рішення. У роботі застосовано такі методи дослідження, як івент-аналіз або аналіз подієвих даних, необхідний для дослідження динаміки прийняття політичного рішення та еволюції політичного процесу, які є важливими для подальшого аналізу; дискурс-аналіз медіа-текстів застосовується для розуміння суспільного контексту, в умовах якого приймалося політичне рішення, а також позицій акторів, які мали вплив на його прийняття; політико-правовий метод застосовується до аналізу нормативно-правових актів, а також деяких декларації та резолюції міжнародних організацій.Item Ухвалення політичних рішень у тристоронній контактній групі: неоінституційний підхід(Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2015) Дем'янчук, Олександр; Урубков, ВладиславУ статті з позицій неоінституційного підходу аналізуються особливості формування і діяльність Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з мирного врегулювання ситуації на Сході України. За час діяльності ТКГ вдалося досягти тристоронніх домовленостей у гуманітарній та безпековій сферах. Водночас вищі посадові особи уникали своєї прямої участі в ухваленні рішень, можливо, щоб уникнути відповідальності в разі їх невиконання. Очевидно, в цьому й полягали мотиви формальних державних і політичних інститутів щодо формування ТКГ і надання їй особливого статусу як "напівнеформального" політичного інституту.Item Ідеї соборності крізь призму зміни поколінь(Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, 2023) Бевз, ТетянаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь", м. Київ, 15 грудня 2023 року.Item Громадянське суспільство, громадянська освіта та громадська думка в концепції корпоративного лібералізму Вільяма Лайона Макензі Кінга(2024) Єрємєєв, ОлександрСтаттю присвячено проблемі значення, місця й ролі громадянського суспільства, громадянської освіти та громадської думки в концепції корпоративного лібералізму канадського державного діяча та політичного мислителя Вільяма Лайона Макензі Кінга за й ого працею "Індустрія та людяність". Погляди В. Л. М. Кінга на місце і роль цих явищ випливали з поєднання в й ого праці базових засад лібералізму з органічним баченням природи суспільства та людства загалом. Відповідно до цього, держава та громадянське суспільство, різноманітні соціальні групи мають фундаментальний спільний інтерес, що полягає в забезпеченні їх збереження та сталого розвитку, а тому діалог і співпраця між ними є природним і необхідним явищем, що сприяє подоланню другорядних розбіжностей. Державі ж відводиться роль регулятора та модератора у відносинах між різними суспільними групами з розбіжними інтересами, який має сприяти встановленню довіри та співпраці між ними й уникати авторитарного втручання. Громадська думка, за В. Л. М. Кінгом, є тонким механізмом політичної влади, що інформує уряд і громадянське суспільство про суспільні проблеми, може сприяти ефективному їх розв’язанню передовсім через тиск і переконування. В умовах демократичного правління вона потребує значної кваліфікованості, а отже, освіти, що сприяє вихованню в громадян якостей та навичок, необхідних для формування кваліфікованої громадської думки та громадянської кооперації, тобто громадянської освіти. Таку освіту можуть впроваджувати як держава, так і недержавні організації. За В. Л. М. Кінгом, партнерські відносини та кооперація між громадянським суспільством, представниками бізнесу, місцевого самоврядування, держави та міжнародних інституцій є необхідними на локальному, національному та глобальному рівнях. Це сприяє формуванню довіри, публічності, подоланню антагоністичних відносин і зловживань, зростанню стандартів життя людей, розв’язанню гуманітарних проблем, які автор праці "Індустрія та людяність" вважав пріоритетними.Item Communism and De-communization: Study Of The Rise And Collapse Of Communism In Indonesia And Ukraine: A Comparison(2024) Rambe, Safriza; Chrisnandi, Yuddy; Haran, OlexiyThe rise and fall of communism have caught the attention of many observers, including Indonesia and Ukraine. It is interesting to observe that communism in both countries had received wide support during its revival, but ended in destruction in Indonesia and Ukraine, which used to be countries that had the ideology of communism and later denounced communist regimes and banned propaganda of its symbols. This study wants to compare the existence of communism in Indonesia and Ukraine by referring to aspects of ideology and people's acceptance, forms and ideologies adopted by the two countries, figures who propagated it, supporting organizations, and the collapse of communism in Indonesia and Ukraine. This study uses a qualitative method by prioritizing library research in data collection which then analyses and explains the meaning of the data or interprets it as accurately as possible.Item The Role of Political Parties and Volunteer Organizations in the Process of Shaping Political Identity and Human Rights Protection during Military Aggression(2024) Zelenyi, Volodymyr; Baieva, Iuliia; Madryha, Tetiana; Berezovska-Chmil, Olena; Zubrytska, LiudmylaThe study examines the role of political entities and volunteer organisations in shaping political identity amidst the Russian military aggression towards Ukraine. The purpose of the study is to determine the influence of political parties and volunteer organisations on the processes of political identity formation and human rights protection during martial law. Sociological, graphical, and comparative methods were used during the study. The findings indicate the increasing significance of Ukrainian citizenship, the strengthening of national identity and the consolidation of civil society in Ukraine amidst Russian military aggression. It was established that there are certain disagreements regarding the support of existing and new political parties. At the same time, a significant number of citizens has an uncertain position on the support of specific political parties or the involvement of volunteer organisations in the activities. The substantial consolidation and expansion of volunteer organisations, coupled with increased confidence in their operations, indicates the culmination of the civil nation-building process in Ukraine.Item Конструювання національної пам'яті: в тенетах контраверсійності(Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2024) Василевська, Тетяна; Бевз, ТетянаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Публічне управління в Україні: історичний досвід та перспективи розвитку", м. Київ, 20 лютого 2024 р. У контексті дослідження національної пам’яті важливо чітко виявити специфіку цього поняття. Перш за все, важливо вирізнити особливості дослідження історії та функціонування історичної пам’яті. Дослідження історії спрямоване на найточніше відображення минулого, часто засноване на теоріях і підходах, запозичених з інших дисциплін, спрямоване на професійне вивчення історичного минулого за допомогою наукових методів, а усна традиція передачі інформації про минуле є міфологічною і характеризується тим, що пам’ять зберігає та "відтворює" минуле на основі уяви, породженої почуттями та відчуттями, викликаними сьогоденням [2, р. 146; 5]; пам’ять характеризується певним ступенем суб’єктивності та використанням оціночних суджень.Item Ukraine Needs Hard Security Guarantees, NATO Membership Preferred(George Washington University, 2022) Burkovskyi, Petro; Haran, OlexiyThe responsibility for preventing Russia’s invasion of Ukraine lies both on the West and on Ukrainian society, which was not unified about Ukraine’s NATO membership. All of the Russian talk about the NATO "threat" was just a cover-up for the real task of destroying Ukrainians as an independent nation. In the present situation, Kyiv is carrying the bloody burden of the European war alone, though with significant Western support. To prevent Ukraine’s and Europe’s failure in what appears to be a long-term struggle with Russia, it is necessary to recognize and accept the necessity of real security guarantees (unlike the Budapest-type 1990s "security assurances"). One option may be a non-bloc variant with real security guarantees provided by the US, the UK, France, and perhaps Turkey, Poland, and others. It should include immediate military support, including troops on the ground if Russia attacks Ukraine. A second option for Kyiv would be moving toward NATO membership. In this case, very painful compromises regarding Russian war crimes and some territories lost in 2014 may have to be considered.Item The EU and Ukraine's Public Opinion: Changing Dynamic(2022) Haran, Olexiy; Burkovskyi, PetroAfter the collapse of the Soviet Union, Ukrainian society and political establishment chose a different path of transformation than Russia. Ukraine gained its independence peacefully and without internal conflicts thanks to an agreement between the national-democratic opposition and the so called "nationalcommunists". The West appreciated the facts that 1) Ukraine was the first state from the Commonwealth of Independent States (CIS) to re-elect both president and parliament in the 1994 democratic elections; 2) in contrast to Russia’s 1993 constitution, which established a model of creeping authoritarianism in that it placed massive authority on the president, Ukraine’s 1996 constitution was a compromise between the president and parliament; 3) again in contrast to Russia, political opposition in Ukraine was much stronger. In fact, only one president, Leonid Kuchma (1994–2004) was reelected. The rest, except fugitive Viktor Yanukovych (2010–2014), lost elections to their opposition rivals. In parliamentary elections opposition parties defeated ruling rivals in 2006, 2007 and 2019. All Ukrainian governments also had to take the interests of the country’s different regions into account. Thus, this system was much more balanced than the Russian model. From the point of view of Western political science, "pluralism by default" emerged in Ukraine, i.e. unplanned and unintentional pluralism.Item Лідерство в час війни: Олена Зеленська(Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2024) Кармазіна, МаріяМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції "Лідерство і обдарованість: сучасний науковий дискурс і освітня практика", 14-19 лютого 2024 року. У дослідженні увага зосереджена на таких типах політичного лідерства в Україні, як парламентське лідерство жінок та лідерство у контексті неформального інституту першої леді. Констатується антиукраїнська діяльність (як у попередній час, так і нині) низки жінок-парламентарів, а також деяких з-поміж перших леді. На цьому тлі проаналізована діяльність Олени Зеленської, спрямована на привернення уваги лідерів держав світу та представників еліт до проблем, пов’язаних із необхідністю різнопланової підтримки українців та України після повномасштабного російського вторгнення на територію суверенної Української держави.Item Тенденції розвитку сучасних національних спільнот Європи в контексті IV промислової революції та процесів глобалізації(2024) Єрємєєв, ОлександрСтаттю присвячено проблемі розвитку національних спільнот у Європі в контексті впливу явищ IV промислової революції (Industry 4.0) та глобалізації, які взаємно обумовлюють одне одного. Вплив цих явищ на національні спільноти об’єднаної Європи має неоднорідні наслідки. У контексті глобалізації, тісно пов’язаної з Industry 4.0, а також феноменів антиглобалізму та євроскептицизму як реакції на неї виокремлено тенденції розвитку національних спільнот у державах сучасної Європи. У країнах Західної Європи переважно спостерігається процес фрагментації національних спільнот. У країнах Центрально-Східної Європи, що перебували у сфері впливу СРСР і стали членами ЄС і НАТО на межі ХХ та ХХІ ст., реакцією на глобалізацію та євроінтеграційні процеси стало зростання впливу євроскептичного та антиглобалістичного націоналізму. В Україні, яка зазнає агресії з боку РФ, розглядає країни ЄС і НАТО як союзників, недостатньо інтегрована в процеси глобалізації та IV промислової революції, тенденції до національного відродження мають переважно єврооптимістичний характер, не породжують скептичного ставлення до глобалізації. Доведено, що IV промислова революція та глобалізація, що взаємно обумовлюють одна одну, формують передумови до послаблення ролі національних держав як на міжнародній арені, так і у сфері внутрішньополітичного розвитку. Суспільні зміни, спричинені цими процесами, викликали явище антиглобалізму та євроскептицизму в країнах ЄС і є чинником коригування глобалізаційних процесів. Поруч із регіональним сепаратизмом політичні спільноти в Західній Європі, які прагнуть відокремлення, все ж залишаються в глобальних і наднаціональних структурах. Україна також виявляє прагнення до національного відродження, спрямованого на дистанціювання від минулого та долучення до передових країн IV промислової революції, зберігаючи відкритий, інклюзивний характер і підтримуючи європейську та євроатлантичну інтеграцію.Item Перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності(2024) Кисельов, Сергій; Сингаєвська, ДаріяУ статті продемонстровано, як влада, що є ім’ям, яким називають, впливає на пластичність ґендеру. Ставлячи за мету дослідити перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності, автори здійснили спробу визначити спосіб творення носія ґендерної ідентичності. Значну увагу зосереджено на протиборстві наділення та усвідомлення влади, що типізує ієрархічність відносин статей, а не ґендерів. Останні є наслідком "капілярного" характеру влади й інституціоналізують дискурсивні практики. Відтак здійснено спробу виявлення граматології ґендеру. Для цього використано класичні праці Дж. Батлер, П. Бергера та інших авторів, які були прихильниками пошуку коренів соціальних феноменів у реальності повсякденного життя. Виявлено, що наразі Україна перебуває на перехідному етапі на шляху до постмодернізму. Запропоновано концептуальну оптику бачення ґендеру як щоденно твореної ролі. Зроблено припущення, що суб’єктність виникає як механізм заперечення, за якого заперечуване зовнішнє стає критичною іманентною характеристикою. Досліджено, що пластичність ґендеру здобувається через проходження декількох етапів, зокрема в результаті міжсуб’єктної взаємодії через габітуалізацію, типізацію, інституалізацію та легітимацію. Доведено, що вирішенням кризи традиційної конотації ґендеру може бути громадянська просвіта, здатна подолати імплозію масової свідомості, яка вбирає наперед вироблені смисли без будь-якої рефлексії, не володіючи, за Ж. Бодріяром, ні атрибутом, ні предикатом, ні якістю, ні референцією. Однак якщо замість "ментального вірусу" запустити системну протиотруту, то можливо домогтися зміни парохіально-ґендерного сприйняття. Прийнявши дискурсивний характер ґендеру та матеріалізм його диспозитиву, "Її історія" (HERstory) може віднайти свій голос, не перебуваючи по той бік "трансцендентної" "Його історії" (HISstory).Item Russophilism and Misunderstanding Ukraine : Review(2024) Kuzio, TarasThis critical review focuses on two new books published by Western scholars that continue to misrepresent Ukraine. Olga Onukh and Henry Gale adhere to the common misconception of Ukrainian politics as divided into "civic" and "ethnic" or "nationalist" and "pro-Russian" presidents. The negative label "ethnic" and "nationalist" is applied only to the center-right Ukrainian politics, which is merged with the nationalists into one group. East Slavic nationalism promoted by the Soviet regime, Russia and pro-Russian forces in Ukraine such as the Party of Regions is not taken into account. Steven Shulman provides a better structure of Ukrainian politics with competition between supporters of "ethnic Ukrainian" and "East Slavic" identities. Using Shulman's structure, we see that there is little difference between Presidents Volodymyr Zelensky and Petro Poroshenko. Onukh and Gale's basic concept that "civic" Zelensky is better than "ethnic" Poroshenko is undermined by theory, a comparative understanding of nation-states and their politics. Dominique Arel and Jesse Driscoll describe the 2014-2021 conflict in Ukraine as a "civil war", strikingly echoing Russian disinformation and the writings of Russophiles in the West. Arel and Driscoll's arguments are weakened by their selective use of Ukrainian, Russian, and Western sources (for example, very few Ukrainian opinion polls are used), the lack of field research in southeastern Ukraine, and the exaggeration of the importance of language in the identity of most Ukrainians. They do not adequately explain why the "Russian Spring" failed in six out of eight southeastern regions of Ukraine and only partially succeeded in Donbas. . Due to their poor understanding of the concept of Russian hybrid warfare, they ignore many examples of Russian intervention other than military aggression (such as disinformation, cyberwarfare, Russian political tourists posing as Ukrainians, Russian intelligence subversion, Russian artillery shelling Ukraine, and Kadyrov's forces ), which existed before the Russian invasion in August 2014.Item Russia-GUAM-US triangle of competition over Eurasia and geopolitical pluralism(2021) Kuzio, TarasThis article discusses the triangle of competition between Russia and the USA over three members of the Organization for Democracy and Economic Development, GUAM: Azerbaijan, Georgia, and Ukraine. The first of three sections analyze how Russian leaders and politicians have, since 1991, prioritized the reintegration of the former Soviet space over nation-building in the Russian Federation. Russian officials and politicians have always viewed the former USSR, the Commonwealth of Independent States (CIS) and Eurasia as "Russia’s exclusive sphere of influence". Russia has supported separatism and manufactured frozen conflicts, recognized the "independence" of separatist regions, and annexed neighbouring territories in countries that have stepped in a direction contrary to Russia’s regional interests in Eurasia. The second section focuses on Ukraine and GUAM members Azerbaijan and Georgia, which have prioritized building nation states over joining integration projects in the post-Soviet space and have implemented independent or pro-Western security policies. The third section analyses US security policy towards Eurasia and the South Caucasus under assertive (Bill Clinton, George W. Bush) and indifferent (Baack Obama, Donald Trump) presidents. This section discusses policies that US President Joseph Biden could pursue to revive the US as a security actor in partnership with Turkey towards Eurasia and the South Caucasus in pursuit of what US National Security Adviser Zbigniew Brzezinski described as "geopolitical pluralism" in Eurasia.Item The role of the volunteer movement in the security policy of the state in the context of military operations(2023) Madryha, Tetiana; Bilousov, Yevhen; Zubrytska, Liudmyla; Teremtsova, Nina; Druchek, OlenaThis article examines the formation of the volunteer movement in Ukraine's security policy during military operations. It aims to identify historical peculiarities and changes in the context of military operations. The study utilizes the historical method to analyze socio-historical sources and materials, tracing the genesis and development of the volunteer movement. The comparative method is employed to explore different approaches to understanding volunteering in Ukraine. Systematization is used to analyze patterns in the development of the volunteer movement within the security policy of the state during military operations. The article highlights the lack of comprehensive research on the role of the volunteer movement in Ukraine's security policy. It emphasizes the significant role of the volunteer movement in shaping international relations and modern security policies. The study identifies specific characteristics of the volunteer movement within the context of military operations. Overall, the research suggests that studying the volunteer movement contributes to understanding population self-organization and the formation of civil society in the state.Item Commentary: should Washington have pressed Kyiv into a compromise with Moscow?(2022) Umland, AndreasThis article was submitted in late 2021, and became dated after Russia's demonstrative preparation as well as start of an open, large-scale invasion of Ukraineearly 2022. We nevertheless publish this commentary here in order to document the debate about the events leading to the escalation. No adaptations to the original 2021 article were made after the outbreak of high-intensity war on 24 February 2022. Avoiding a larger military escalation in the Russian–Ukrainian conflict is an important aim. Yet, historical experience suggests that concessions by Ukraine or its Western partners toward Russian revanchist aspirations in the Donbas may not help achieve it. On the contrary, Western softness, and Ukrainian weakness vis-à-vis the Kremlin will lead to further confrontation.Item Проблема ідентичності у фільмах Андрія Тарковського. "Андрій Рубльов"(Новий Світ-2000, 2021) Кисельов, СергійСтаття присвячена творчості режисера Андрія Тарковського з позицій концепту національної ідентичності. Автор, використовує методологію Г. Е. Лессінга щодо можливості раціонального тлумачення кіно як виду мистецтва. Основний наголос зроблений на фільмах А. Тарковського "Ностальгія" та "Андрій Рубльов". Головний висновок статті полягає у тому, що фільми А. Тарковського є визначеними етапами пошуку ідентичності.Item Кримський виклик для російсько-українського перемир'я(2023) Умланд, АндреасНезворотність, принаймні в короткостроковій перспективі, анексії Криму з боку Росії вже понад дев’ять років є поширеною думкою серед багатьох неукраїнських політиків і експертів, хто формує політику щодо Росії та України. Більшість серйозних аналітиків визнають деструктивні й геноцидні мотиви нападу Москви на Україну. Тому вони згодні, що Київ повинен якнайшвидше звільнити більшу частину або навіть всю материкову частину України — військовими чи невійськовими засобами. На противагу цьому, захоплення чорноморського півострова, до якого вдалася Москва, згідно з окремими підходами низки оглядачів, політиків і дипломатів, доведеться прийняти як доконаний факт. Іноді такі твердження робляться з посиланням на високий рівень особистих політичних інвестицій Владіміра Путіна в первісне, як стверджують у Москві, розширення російської державної території у 2014 році. Іноді тією чи іншою мірою міжнародні діячі визнають твердження Кремля про нібито фундаментальну роль Криму і його найбільшого міста Севастополя в російській історії та/або регіональних питаннях.Item Geopolitical implications and challenges of the coronavirus crisis for Ukraine(2020) Klimkin, Pavlo; Umland, AndreasAmong various geopolitical repercussions of the COVID-19 pandemic are redefinitions of the short-term priorities of many international organizations. Among others, the European Union (EU) and North Atlantic Treaty Organization (NATO) are becoming absorbed by new internal challenges, and are thus even less interested in further enlargement than before. Against this background, Kyiv, Tbilisi, and Chisinau, as well as their Western friends, need to seek new paths to increase the three countries’ security, resilience, and growth before their accession to the West’s major organizations. Above all, an alternative way to decrease Ukraine’s current institutional isolation is to develop more intense bilateral relations with friendly states across the globe, including Germany and the United States. In Eastern Europe, moreover, Ukraine, Georgia, and Moldova should attempt to create new multilateral networks with post-communist member countries of NATO as well as the EU, and try to become part of such structures as the Three Seas Initiative or Bucharest Nine group.Item Union européenne, OTAN : la société ukrainienne a fait son choix(2023) Haran, Olexiy; Burkovskyi, PetroLa résistance ukrainienne s'inscrit dans un temps long, ouvert par l'indépendance de 1991 et confirmé en 2014. Une tendance continue a rapproché très largement l'opinion du pays de l'UE puis de l'OTAN, la conduisant à chercher une véritable séparation avec la Russie et surtout avec son héritage historique soviétique. Accélérant des processus déjà en cours, l'Ukraine entend sortir de la guerre comme une véritable démocratie européenne.