Кафедра економічної теорії

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 697
  • Item
    Міжнародна економіка : практикум [препринт]
    (НаУКМА, 2024) Григор'єв, Геннадій
    Практикум складено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни "Міжнародна економіка" спеціальності 051 "Економіка". Практикум містить допоміжні матеріали до курсу "Міжнародна економіка" та розглядає наукові та прикладні аспекти проблематики міжнародної економічної системи та міжнародних послуг. Теоретичні матеріали підкріплені списком навчальної та наукової літератури та додатковими темами для поглибленого самостійного опрацювання.
  • Item
    Економічні причини та наслідки Голодомору в Україні (до 90-річчя Голодомору в Україні та 95-річчя Всеволода Голубничого)
    (2023) Супрун, Наталія
    Стаття присвячена аналізу економічних причин та наслідків Голодомору, організованого в Україні радянською владою у 1932–1933 роках. Дослідження проведене на засадах концептуального підходу одного із перших дослідників Голодомору Всеволода Голубничого (1928–1977). Обґрунтовано, що основною причиною голоду в Україні у 1932–1933 рр. стала радянська економічна політика, що була націлена на тотальну монополізацію економічної влади, одним із механізмів якої стала колективізація. Ставши частиною тотальної державної монополії і об’єктом безжальної експлуатації економічними та неекономічними методами, сільське господарство перестало виконувати свою основну функцію – забезпечення населення продовольством та насичення товарного ринку. Це спричинило деформацію структури ринку та дисбаланс у співвідношенні товарного попиту і пропозиції. З огляду на те, що основним інструментом колективізації стало розкуркулення, тобто ліквідація (у т. ч. і фізична) верстви найбільш ефективних аграрних виробників, зроблено висновок, що пріоритетом радянської політики було не створення ефективної системи господарювання на селі, а подолання суспільного спротиву найбільш організованого та незалежного прошарку аграріїв, з підпорядкуванням більшовицькій владі решти українського селянства. Неефективна політика колективізації спричинила падіння урожайності та призвела до масштабного Голодомору, негативним економічним наслідком Голодомору стало фізичне знищення величезної частини працездатного і працелюбного населення. Колективізація і спричинений нею Голодомор завдали непоправної шкоди сільському господарству України, фактично зруйнувавши ефективну традиційну систему господарювання, зумовило зниження ефективності українського аграрного господарства, а у довгостроковій перспективі стало одним із провідних чинників занепаду радянської економічної системи.
  • Item
    Фінансові та фіскальні інструменти політики сприяння іноземним інвестиціям за умов відновлення української економіки
    (2023) Софіщенко, Ірина
    У статті здійснено досвід розбудови української політики сприяння іноземним інвестиціям. Автором запропоновано авторське визначення поняття "політика сприяння іноземним інвестиціям" статті, відповідно до завдань дослідження методи та інструменти політики досліджуються на основі авторських підходів до їх типології. Сформовано припущення, про відновлення економіки України на основі залучення іноземних інвестицій потребує врахування попереднього вітчизняного досвіду використання інструментів політики стимулювання інвестицій з урахуванням нових викликів та завдань відновлення української економіки. За результатами дослідження визначено важливість комплексного та узгодженого підходу до використання інструментарію політики з урахуванням змін у зовнішньому середовищі формування політики.
  • Item
    Соціальна безпека та згуртованість: сучасні підходи щодо їх взаємодії
    (2023) Кирилюк, Володимир; Колядич, Олександр; Шевчук, Олена
    У статті проаналізовано складові соціальної безпеки та її взаємодію із соціальною згуртованістю. Розглянуто підходи до розуміння соціальної безпеки, її елементів. Відображено ключові підходи до розуміння соціальної згуртованості та її компонентів. Досліджено основні індикатори соціальної безпеки і соціальної згуртованості та їх вплив на сучасний соціальний розвиток суспільства. Визначено напрями подальшого розвитку їх ефективної взаємодії з метою формування якісного соціального капіталу. Мета. Мета статті полягає в дослідженні ключових особливостей формування соціальної безпеки і згуртованості, враховуючи сучасні тенденції в суспільстві. Метод (методологія). Методологічною основою дослідження є наукові роботи з питань сучасного стану та особливостей формування соціальної безпеки і згуртованості. На всіх етапах дослідження використовувалися діалектичний, системний і синергетичний підходи; методи загальнонаукового пізнання: порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Результати. Глобалізаційні процеси та сучасні кризові явища у світі, пандемічні виклики та війна в нашій країні, соціально-економічна проблема посилення експортної орієнтованості, залежність від імпорту енергетичних ресурсів та недоліки розвитку внутрішнього ринку значно актуалізують питання соціальної безпеки на усіх рівнях. Зниження рівня і якості життя населення, недосконалість проведення реформ в економіці України та соціальні деформації, майнові нерівності, що призводять до загострення соціальних протистоянь у суспільстві потребують аналізу та оцінки рівня соціальної безпеки з метою поліпшення добробуту населення. В сучасних умовах існують різні підходи щодо визначення соціальної безпеки, а також соціальної згуртованості суспільства. Причому критерії та індикатори соціальної безпеки в країнах Європейського Союзу розглядаються і вдосконалюються досить тривалий час. Одним із можливих показників ефективності соціальної безпеки може бути Індекс соціального прогресу, який є інтегральним показником і визначається рядом параметрів і критеріїв. Мета подальших досліджень полягає у структуризації складових соціальної безпеки та чіткому визначенню в ній ролі соціальної згуртованості.
  • Item
    Рівень довіри до штучного інтелекту: аналіз результатів глобальних досліджень та стан в Україні
    (2023) Андрощук, Геннадій
    У статті, на основі аналізу матеріалів глобальних досліджень, визначено та оцінено рівень довіри та ставлення до штучного інтелекту (ШІ) серед людей різних країн, національностей, статі, вікових груп, соціального статусу. Досліджено вплив таких факторів, як рівень освіти, місце проживання, ступінь ознайомлення з новими технологіями, зокрема генеративним ШІ, та чинники, що впливають на сприйняття ШІ. Розглянуто чотири різні “шляхи до довіри” – інституційний, мотиваційний, зменшення невизначеності та шлях знань, визначено їх важливість у прогнозуванні довіри. Оцінено рівень довіри до ШІ в Україні порівняно зі світовими тенденціями, розглянуто важливі аспекти довіри: прозорість, надійність, зрозумілість, обізнаність, конфіденційність, етика, точність, можливість контролю тощо. Показані ризики і загрози генеративного ШІ, виділено три сегменти, які необхідно контролювати з точки зору управління корпоративними ризиками: інтелектуальна власність, конфіденційність даних та кібербезпека, запропоновано способи та інструменти сприяння довірі до ШІ.
  • Item
    Інститут секретних винаходів у забезпеченні національної безпеки держави: проблемні питання
    (2023) Андрощук, Геннадій; Копил, Ярослав
    В роботі здійснено аналіз інституту секретних винаходів у контексті забезпечення національної безпеки держави. Зазначається, що більшість секретних винаходів є одночасно службовими винаходами. Національне законодавство багатьох держав обмежує подання міжнародних заявок до інших відомств з міркувань національної безпеки. Водночас, багато українських винахідників подають заявки на винаходи безпосередньо в інші країни, без попередньої подачі заявки на винахід в Україні і одержання відповідного дозволу. Несанкціонований виток винаходів, так звана патентна міграція з України, зростає. Проаналізовано правову охорону секретних винаходів у промислово розвинених країнах. Важливим є не лише належним чином здійснювати засекречування та захист секретних об’єктів патентного права, а й вчасно здійснювати їх розсекречування. Показовим є приклад США, де частка секретних патентів, які розсекречуються щороку, становить 0,5 % від їх загальної кількості. Заслуговують на увагу комплексні економічні заходи нового Закону Японії про зміцнення національної безпеки: керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, система попереднього визначення секретності, компенсація урядом за обмеження у вигляді оплати "звичайних збитків", санкції за витік нерозкритої патентної інформації. Підкреслюється важливість використання досвіду НАТО у регулюванні секретних винаходів. Розкрито проблеми інституту секретних винаходів в Україні, звернено увагу на критичний стан у цій сфері, запропоновані шляхи їх вирішення.
  • Item
    Цифрова трансформація європейської економіки: стан та місце України
    (2023) Андрощук, Геннадій
    У статті досліджується стан та проблеми цифрової трансформації в ЄС та Україні. На основі аналізу звіту ВОІВ World Intellectual Property Report 2022 показано зростання ролі інтелектуальної власності в цифровій економіці. Рушійною силою зростання є розробка цифрових технологій. За 35 років потроїлася кількість інновацій, пов’язаних із ІКТ, кількість цифрових інновацій зросла в чотири рази, На основі аналізу звіту Індексу цифрової економіки та суспільства 2022 року виявлено загальну позитивну тенденцію конвергенції: ЄС підвищує рівень цифровізації, держави-члени надолужують втрачене, розвиваючись швидшими темпами. Водночас, лише 54 % європейців (від 16 до 74 років) мають базові цифрові навички, 55% підприємств ЄС мають труднощі із заповненням вакансій у галузі ІКТ. Використання бізнесом ШІ та великих даних становить лише 8 % та 14 %. Ці ключові технології мають значний потенціал для інновацій та підвищення ефективності. ЄС надає значні ресурси для підтримки цифрової трансформації. 127 мільярдів Євро виділено на реформи, пов’язані з цифровими технологіями. Україна визначила цифрову трансформацію як пріоритетну політику, що відзначено визнаними серед європейської експертної спільноти успіхами у запровадженні цифрових технологій, взяла зобов’язання впровадити найновіше законодавство ЄС у сфері цифровізації, синхронізоване з державами-членами ЄС. Запропоновано рекомендації щодо нормативно-правового регулювання відносин у сфері цифрової трансформації.
  • Item
    Розвиток інноваційного середовища: роль інтелектуальної власності у генерації інновацій
    (2023) Палієнко, Тетяна
    У статті досліджено взаємозв’язок інновацій та інтелектуальної власності (ІВ), як фундаментального компонента інноваційного процесу. Встановлено, що існує пряма кореляція між рівнем економічного розвитку країни і обсягом створених в ній інновацій, що підкріплюється аналізом глобального індексу інновацій. Було виявлено причини відставання Україна від інноваційних країн, зокрема обмежені інвестиції в дослідження і розробки, неналежне дотримання прав інтелектуальної власності, обмежена співпраця між науковими установами, промисловістю та урядом, бюрократичні перепони, нестача кваліфікованих фахівців у певних галузях та відтік мізків. Охоронні документи права інтелектуальної власності, такі як патенти або свідоцтва, служать потужними інструментами не тільки для захисту, а й для стимулювання появі нових інновацій. Аналіз кількості патентних заявок засвідчує зростання їх кількості, що вказує на збільшення інноваційної активності економічних суб’єктів господарювання та докладання зусилля у розробці нових технологій, винаходів, продуктів та послуг для задоволення потреб суспільна. Автором зроблено висновок про взаємовідношення і роль ІВ в процесі продукування інновацій.
  • Item
    Соціальна безпека та згуртованість: сучасні підходи щодо їх взаємодії
    (2023) Кирилюк, Володимир; Колядич, Олександр; Шевчук, Олена
    У статті проаналізовано складові соціальної безпеки та її взаємодію із соціальною згуртованістю. Розглянуто підходи до розуміння соціальної безпеки, її елементів. Відображено ключові підходи до розуміння соціальної згуртованості та її компонентів. Досліджено основні індикатори соціальної безпеки і соціальної згуртованості та їх вплив на сучасний соціальний розвиток суспільства. Визначено напрями подальшого розвитку їх ефективної взаємодії з метою формування якісного соціального капіталу. Мета. Мета статті полягає в дослідженні ключових особливостей формування соціальної безпеки і згуртованості, враховуючи сучасні тенденції в суспільстві. Метод (методологія). Методологічною основою дослідження є наукові роботи з питань сучасного стану та особливостей формування соціальної безпеки і згуртованості. На всіх етапах дослідження використовувалися діалектичний, системний і синергетичний підходи; методи загальнонаукового пізнання: порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Результати. Глобалізаційні процеси та сучасні кризові явища у світі, пандемічні виклики та війна в нашій країні, соціально-економічна проблема посилення експортної орієнтованості, залежність від імпорту енергетичних ресурсів та недоліки розвитку внутрішнього ринку значно актуалізують питання соціальної безпеки на усіх рівнях. Зниження рівня і якості життя населення, недосконалість проведення реформ в економіці України та соціальні деформації, майнові нерівності, що призводять до загострення соціальних протистоянь у суспільстві потребують аналізу та оцінки рівня соціальної безпеки з метою поліпшення добробуту населення. В сучасних умовах існують різні підходи щодо визначення соціальної безпеки, а також соціальної згуртованості суспільства. Причому критерії та індикатори соціальної безпеки в країнах Європейського Союзу розглядаються і вдосконалюються досить тривалий час. Одним із можливих показників ефективності соціальної безпеки може бути Індекс соціального прогресу, який є інтегральним показником і визначається рядом параметрів і критеріїв. Мета подальших досліджень полягає у структуризації складових соціальної безпеки та чіткому визначенню в ній ролі соціальної згуртованості.
  • Item
    Аналіз чутливості і аналіз сценаріїв в управлінні ризиками інвестиційних проєктів
    (2023) Бугров, Олександр; Бугрова, Олена; Лук'янчук, І.
    Перед економікою України постає задача здійснення великої кількості інвестиційних проєктів, у той час як розвиток продовжуватиме бути турбулентним, у тому числі через значні структурні зміни. За таких обставин постає науково-практична проблема широкого застосування дієвих і зручних методів (таких як аналіз чутливості і аналіз сценаріїв), що допомагають приймати обгрунтовані рішення в умовах невизначеності. Ключовим інструментом аналізу чутливості і аналізу сценаріїв інвестиційного проєкту є його модель, яка наповнює бізнес-дизайн конкретними параметрами і складається з двох пов'язаних між собою частин — моделі витрат і моделі доходів по проєкту. Модель витрат, у свою чергу, складається з інвестиційної та експлуатаційної частин. Модель доходів відображає ланцюжок отримання нової цінності та дозволяє розрахувати як прямі, так і опосередковані вигоди. В моделях деяких проєктів певні фактори невизначеності не можна чітко відокремити — зміна такого фактору автоматично і за логікою призводить до зміни низки інших пов'язаних з ним чинників. З іншого боку, іноді неможливо на невеликий відсоток змінювати певний ключовий показник. Це ускладнює застосування традиційного аналізу чутливості. У таких випадках параметри, що підлягають аналізу, доцільно розглядати скоріше як комплексні (такі, що складають тісно взаємопов'язану групу). Оскільки за зазначених умов розвиток подій у майбутньому певною мірою нагадує набір сценаріїв, пропонується концепція ризик-дослідження проєкту в площині поєднання аналізу чутливості зі сценарним аналізом. Пропонована гібридна концептуальна модель передбачає єдиний підхід до трактовки ризик-факторів і драйверів невизначеності з боку двох інтегровано модифікованих методів. Гібридне застосування аналізу чутливості і аналізу сценаріїв дозволяє визначити ключові потенційно проблемні групові параметри проєкту, сценарний ризик-фактор і відповідний драйвер змін, на основі яких за допомогою комбінаторики можуть бути сформульовані найбільш характерні сценарії, провести порівняльний ризик-аналіз сценаріїв. Результати дослідження пропонуються для використання в якості стартового макету профілю ризику і сценаріїв при здійсненні аналізу по іншим інвестиційним проєктам відповідного типу (в даному випадку — проєктам будівництва об'єктів спортивної інфраструктури).
  • Item
    Сучасні виклики інноваційного розвитку промислових підприємств
    (2023) Бойко, Олена; Кучеренко, Світлана
    Розвиток державної політики на інноваційних засадах є дієвим механізмом виходу із кризи в воєнний та повоєнний періоди. За допомогою інновацій на промисловому підприємстві можна підвищити ефективність праці, зменшити ресурсозатратність виробництва. Дієва інноваційна політика держави, а особливо спільні дії державного та корпоративного секторів економіки є ефективним інструментом боротьби з економічною кризою. Саме це і підтверджує актуальність обраної теми дослідження. Постановка завдань полягає у визначенні основних засад розвитку державної політики, а також розробці напрямів інноваційної діяльності промислових підприємств. Метою дослідження є визначення особливостей державної політики на інноваційних засадах з врахуванням особливостей міжнародного досвіду. Основні теоретичні та практичні аспекти формування та удосконалення державної політики знайшли своє відображення у працях Ю. Бажала, В. Геєця, Л. Дідківської та Л. Головко, Д. Зухби, Е. Зухби, М. Ігнатушиної, Д. Каптуренко, С. Мочерного, В. Орешиної, Д. Стеченко та ін. У статті застосовано сукупність методів та підходів наукового дослідження: системний, факторний, порівняльний, аналізу та синтезу, узагальнення, наукового абстрагування та інші. Узагальнено міжнародний досвід особливостей розвитку державної політики на інноваційних засадах у країнах Європейського Союзу, Азії, США тощо. Визначено позитивні аспекти розвитку інноваційної політики як складової державної політики розвитку економіки з урахуванням сучасних тенденцій розвитку та ризиків, які стримують їх розвиток. Вагомим доробком є розробка напрямів державної політики на інноваційних засадах.
  • Item
    Мейнстримінг демографічного старіння в соціально-демографічній політиці
    (Наукова думка, 2023) Крімер, Борис; Курило, Ірина
    Розділ 7.3. з колективної монографії "Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності", у якому висвітлено питання мейнстримінгу демографічного старіння в соціально-демографічній політиці.
  • Item
    Динаміка чисельності, демографічного складу та загальних параметрів відтворення населення України
    (Наукова думка, 2023) Курило, Ірина
    Розділ 1. з колективної монографії "Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності", у якому висвітлено питання чисельності населення України у контексті демографічної кризи.
  • Item
    Вступ
    (Наукова думка, 2023) Курило, Ірина
    Вступ до колективної монографії "Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності". Трансформаційні процеси, які розгорталися від самого початку відновлення незалежності України та тривають і дотепер, мають відчутний вплив на демографічну ситуацію. Соціально-економічні негаразди відіграли неабияку роль у розгортанні й поглибленні демографічної кризи в Україні у 1990-ті роки. Демографічна криза в країні виражається у сполученні депопуляції (тобто скорочення чисельності населення внаслідок перевищення числа смертей над числом народжень) із незадовільним станом здоров’я населення, низькою тривалістю життя та наднизькою народжуваністю. На межі XX й XXI сторіч наша країна вирізнялась найнижчим в Європі рівнем народжуваності та одним із найнижчих показників тривалості життя, а також найбільш високою інтенсивністю депопуляції, що поєднувалась на той час із від’ємним сальдо міграції.
  • Item
    Населення України : нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності
    (Наукова думка, 2023) Курило, Ірина; Аксьонова, Світлана; Гаврилюк, О.; Гнатюк, Тетяна; Думанська, Віта; Корнійчук, О.; Крімер, Борис; Левчук, Наталія; Майданік, І.; Позняк, Оксана; Рингач, Н.; Слюсар, Людмила; Шевчук, Павло
    Монографія присвячена висвітленню процесів, що відображають глибоку соціально-демографічну трансформацію українського суспільства у перше тридцятиріччя відновлення її незалежності. Розглядаються зміни в демографічній поведінці, неоднозначні зрушення у перебігу основних демографічних процесів та в соціально-демографічних структурах, що є як віддзеркаленням довготривалих загальноєвропейських тенденцій, так і наслідком деформацій, спричинених складними умовами трансформаційного періоду. Демографічне відтворення в Україні, його чинники та новітні тенденції, структурні особливості населення досліджуються у взаємозв’язку з тими загальними процесами суспільно-економічної модернізації, які переживає наша країна. Книга містить також результати узагальнення вітчизняного досвіду з реалізації соціально-демографічної політики за цей період та рекомендації щодо її вдосконалення й розвитку. Для демографів, соціологів, економістів, фахівців із державного управління й усіх небайдужих до демографічної проблематики читачів.
  • Item
    Оцінка інноваційного розвитку та структурні трансформації в економіці України : колективна монографія
    (ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", 2023) Єгоров, Ігор; Бажал, Юрій; Кіндзерський, Юрій; Сіденко, Світлана; Бойко, Олена; Шовкун, Інна; Грига, Віталій; Хаустов, Володимир; Черненко, С.; Дульська, Ірина; Рижкова, Ю.; Груздова, Т.
    Монографію підготовлено за результатами виконання однойменної науково-дослідної роботи за відомчою тематикою НАН України. У монографії визначено та проаналізовано процеси формування та імплементації інноваційної та науково-технічної політики у розвинених країнах, зміст та значення основних критеріїв виділення напрямів інноваційної діяльності та виміру структурних змін, ключових показників інноваційної діяльності, їх відповідність міжнародним стандартам, зокрема стандартам ЄС. Розроблено методичний інструментарій імплементації в Україні оновленої методології ОЕСР з оцінки рівня інноваційного розвитку та відповідно проведено поглиблений аналіз стану інноваційної сфери України. Окрему увагу приділено проблемам гармонізації інноваційної політики з іншими видами політики, зокрема соціальною та промисловою. Розглянуто можливості повоєнного відновлення науково-технічної та інноваційної сфер України у контексті стимулювання процесів економічного розвитку і забезпечення прогресивних структурних змін в економіці, у зв'язку з цим запропоновано напрями удосконалення підходів до оцінювання результативності інноваційної діяльності та обґрунтовано відповідні організаційні заходи із впровадження інновацій. Для науковців, працівників органів державної влади та управління, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
  • Item
    Виклики з боку попиту і пропозиції економіки України під час воєнних дій та оцінка їх впливу на макродинаміку
    (2023) Скрипниченко, Марія; Кузнєцова, Лідія
    Показано, що подальший розвиток економічної ситуації в українській економіці складно прогнозувати, оскільки повномасштабна війна України з РФ, яка вже призвела до колосальних втрат усієї соціально-економічної системи країни, триває і господарська система країни щодня зазнає нових руйнувань. Оцінено виклики для попиту і пропозиції, з якими стикнеться економіка України у 2023 р. й у короткостроковій перспективі, досліджено їх вплив на основні макроекономічні показники.
  • Item
    Засоби індивідуалізації як метод виокремлення на конкурентному ринку інновацій
    (2023) Палієнко, Тетяна
    Стаття присвячена комплексному дослідженню важливості засобів індивідуалізації в просуванні та розвитку інноваційних продуктів на конкурентному ринку. Встановлено, що до основних об’єктів засобів індивідуалізації відносяться комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення. Автором досліджено, що комерційні найменування допомагають створити впізнаваність інноваційної компанії та підвищити рівень довіри споживачів до неї. Торговельні марки виступають як ефективний засіб виокремлення продукції від інших товарів на ринку та гарантують споживачам якісні продукти та послуги. Географічні зазначення, у свою чергу, сприяють просуванню продукції акцентуючи увагу на її унікальних властивостях та якості, що притаманні певній географічній місцевості. Під час виокремлення функцій засобів індивідуалізації для інноваційних підприємств, встановлено, що застосування даних об’єктів сприяє залученню уваги споживачів, створенню позитивного бренду інноваційної компанії та підвищенню його цінності на ринку. На практиці це відображується активним зростанням кількості зареєстрованих торговельних марок і географічних зазначень як у світі, так в Україні також.
  • Item
    Розкриття інноваційного потенціалу торговельних марок у воєнний період
    (2023) Палієнко, Тетяна
    Стаття присвячена дослідженню поняття і значення інтелектуальної власності, зокрема торговельних марок, як інноваційного інструменту під час військових дій. У контексті зміни споживчих цінностей, зростання вимог до якості та інноваційності продукції, а також глобальні зміни у світовому устрої стимулюють виробників шукати нові шляхи просування та реалізації своїх продуктів і послуг, які задовольнятимуть потреби споживачів, та допомагатимуть у розвитку бізнесу та залученні інновацій. Метою дослідження є вивчення важливості торговельних марок для компаній та країн, їх вплив на економічну конкуренцію та споживачів, а також на формування іміджу країн і підприємств в умовах воєнного конфлікту. В рамках роботи використано методи наукового пізнання, такі як синтез і аналіз, а для дослідження наявної кількості зареєстрованих торговельних марок у країнах застосовано компаративний метод та графічний метод – для візуалізації отриманих даних. Результати дослідження демонструють, що торговельні марки дозволяють компаніям позиціонувати себе на ринку, вирізнятися від конкурентів, залучати споживачів та створювати нові ринкові можливості. Під час аналізу динаміки реєстрації торговельних марок автором виявлено значне зростання інтересу до інтелектуальної власності, що підкріплюється постійною тенденцією до збільшення кількості заявок на реєстрацію торговельних марок. На прикладі Азії та країн з високим рівнем доходу, які є лідерами за кількістю зареєстрованих торговельних марок, підкреслена важливість створення сприятливого середовища для інновацій і наукової діяльності. Встановлено, що Росія, як країна з наявною більшою кількістю економічних суб’єктів, має значніші економічні ресурси, компанії, виробників та інновації, що впливає на сукупність зареєстрованих торговельних марок у порівнянні з Україною. У військовий період, торговельні марки мають значимість не тільки в економічному аспекті, але і в контексті політичних та соціальних процесів. Досліджено, що використання торговельних марок може мати різні аспекти, включаючи бойкот товарів та послуг, використання патентних прав та як метод пропаганди. Відмова компаній від залишання ринку країни-агресора може бути пов’язана з різними факторами, включаючи прибутковість, втрату ринку збуту, збереження робочих місць та важливість виробництва основних товарів для життя. Автором підкреслена важливість розуміння інтелектуальної власності, зокрема торговельних марок, та використання їх як стратегічного інструменту в економічній конкуренції у воєнний час.
  • Item
    Розбудова спеціальних форм організації інноваційної діяльності для забезпечення структурних перетворень
    (ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", 2023) Бойко, Олена
    Розд. 4.1. з колективної монографії "Оцінка інноваційного розвитку та структурні трансформації в економіці України", у якому висвітлено питання розбудови спеціальних форм організації інноваційної діяльності для забезпечення структурних перетворень на основі пріоритетного розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності.