eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Вивчення пам'ятки пізньоримського часу Бузовиця 1
(Інститут археології Національної академії наук України, 2025) Петраускас, Олег; Діденко, Сергій; Бабенко, Роман
У звітному сезоні Комарівська експедиція продовжила вивчення пам’яток римського часу поблизу сіл Комарів та Бузовиця (Дністровський р-н, Чернівецька обл.). Роботи виконувалися співробітниками ІА Н АН України та НДЦ "Рятівна археологічна служба". У дослідженнях поселення Бузовиця брали участь співробітники Національного музею України (С. Діденко) та Українського державного університету ім. М. Драгоманова (Р. Бабенко).
How to reduce the time citizens spend on the registration of the death of their relatives
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Vorobei, Kateryna
This research examines the issue of excessive time spent by citizens on the registration of death, a problem exacerbated by the conditions of martial law in Ukraine. The study identifies core systemic inefficiencies, including outdated paper-based procedures, fragmented information systems, and limited service accessibility in frontline and de-occupied regions.
Скіфська силуетна статуя з музею м. Біла Церква
(2025) Болтрик, Юрій; Петраускас, Андрій; Семашко, Я.
Ця публікація в нашому щорічнику відкриває новий розділ "Артефакти принесені війною". Мова йде про вапнякову скіфську силуетну стелу (рис. 1), яка, найімовірніше, походить з місць ліній оборони Одещини. Її без позначення точного місця знахідки військові передали Білоцерківському краєзнавчому музею. На прохання керівництва цього музею к. і. н. Андрій Петраускас запросив професора Віталія Отрощенка оглянути й визначити хронологічну позицію цієї стели (рис. 2).
Матеріальна спадщина Молдавського князівства у Північно-Західному Причорномор'ї (кінець XIV-XV ст.)
(Notograf Prim, 2025) Biliaieva, Svitlana
Археологічні дослідження на території Північно-Західного Причорномор’я засвідчили багатоваріантність історико-культурної спадщини народів, доля яких була різними шляхами і у різні часи пов’язана з цим регіоном. Яскрава синкретична культура середньовіччя притаманна періоду піднесення Молдавського князівства ХV ст., особливо до приходу османів. Кінець ХIVст.- перші десятиліття XV ст. співпадає із початком масового зведення кам’яних фортець баштового типу у Причорноморському регіоні, які споруджують дві держави: Литовське і Молдавське князівства. Археологічні розкопки, зокрема фортеці у Білгороді- Дністровському, побудованої Молдавськими господарями, Дашіва (сучасний Очаків) і Тягині (Херсонщина), побудованими Великим литовським князем Вітовтом. дозволили встановити спільні риси та загальний європейський рівень фортифікаційних споруд, що відповідали вимогам захисту та розвитку артилерії. В архітектурному декорі отримують розповсюдження риси, характерні для сельджуцької культури, що мають аналогії на пам’ятках Туреччини, Криму, Азово-Чорноморського узбережжя.
Про деякі предмети оздоблення вбрання з розкопок Аккерманської фортеці
(Інститут археології Національної академії наук України, 2025) Біляєва, Світлана; Фіалко, Олена
Під час археологічних досліджень Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України протягом 1999— 2010 рр. на території Аккерманської фортеці було знайдено металеві елементи декору костюма, які належать до різних етнокультурних кіл та охоплюють значний хронологічний діапазон — з 13 до початку 19 ст. Ці часові межі співвідносяться із часом розвитку джучидського міста, Молдавський період і, відповідно, часом формування історичного вигляду фортеці, який загалом зберігся до тепер; з османським періодом з відповідною перебудовою та модернізацією оборонного
потенціалу.
Результати робіт на Трахтемирівському півострові
(Інститут археології Національної академії наук України, 2025) Білинський, Олег; Потоцький, Олексій; Ходукіна, Юлія; Мороз, Валерій
Археологічна експедиція Києво-Могилянської Академії (створена при Національному університеті "Києво-Могилянська Академія") розпочала дослідження на теренах Трахтемирівського півострова у 2023 р. Початковим етапом робіт стала оцінка потенціалу регіону та пошук пам’яток, перспективних для стаціонарних досліджень. Розроблено програму дослідження регіону, яка включає суцільне картографування пам’яток півострова, щорічне обстеження берегової лінії та вивчення динаміки заселення території. З цією метою проводилися розвідки та шурфування для обстеження вже відомих пам’яток та пошуку нових.
Proceedings: Conference on Ukraine's Reconstruction in Research and Higher Education - Brno, Czech Republic, 17th September 2025
(Masaryk University, 2026) Angelis, Jelena; Migueis, Ricardo; Tautiyeva, Lyudmyla; Marauska, Juliane; Hradil, Ondřej; Šafaříková, Adéla; Nagyová, Eva; Hradil, Ondřej; Šafaříková, Adéla; Nagyová, Eva
The Conference on Ukraine’s Reconstruction in Research and Higher Education marked a significant moment for the RIFF project, a Horizon Europe initiative coordinated by Masaryk University focused on restoring and strengthening Ukraine’s research infrastructures. With over 300 participants attending in person and online, the event brought together European stakeholders, including the ones from Ukraine to address the strategic reconstruction of Ukraine’s research and higher education ecosystem amid ongoing war. The RIFF project aims to deliver a comprehensive roadmap for rebuilding Ukrainian research infrastructures through a dual approach: bottom-up engagement via open calls and awareness campaigns, and top-down consultations with policymakers and experts. The roadmap will align with European standards, including ESFRI methodologies, and reflect green and digital transition priorities. Key sessions included: Panel discussions on the role of research and innovation in Ukraine’s recovery, highlighting Czech and EU support mechanisms, diaspora engagement, and the risks and opportunities of reconstruction. Ukrainian voices presented lived experiences, institutional case studies, and strategic policy perspectives. Speakers emphasized systemic fragmentation, underinvestment, and the need for coordinated naonal strategies. The Strategic Action Plan 2027 was introduced as a framework for reform in Ukraine. European initiatives showcased mult-level support, including Horizon Europe integration, bilateral cooperation, equipment donations, and capacity-building programs. Notable projects include LUKE, MAVKA beamline, and the UK–Ukraine Twinning Initeative. The conference underscored the urgency of transitioning from emergency aid to long-term, systemic transformation. It called for deeper EU–Ukraine integration, co-investment in research infrastructure, and the mobilization of international expertise to ensure Ukraine’s scientific resilience and future prosperity.
Результати досліджень Археологічної експедиції Києво-Могилянської Академії [на Сумщині у 2023 р.]
(Інститут археології Національної академії наук України, 2025) Білинський, Олег; Потоцький, Олексій; Ходукіна, Юлія
Роботи археологів Національного університету "Києво-Могилянська Академія" на Сумщині у 2023 р. є продовженням вивчення пам’яток скіфського часу басейну Псла. Завданням досліджень є побудова комплексного уявлення про регіон через окремі пам’ятки. Роботи були сконцентровані на городищах Малий Вистороп та Ворожба.
Цифровізація як чинник формування конкурентних переваг банківських установ на ринку споживчого кредитування України
(2025) Кужелєв, Михайло
У статті проведено дослідження сучасного стану ринку споживчого кредитування в Україні в умовах дії воєнного стану та впливу цифрової трансформації на формування конкурентних переваг банківських установ. Проаналізовано існуючі підходи до визначення дефініції "цифровізація банківської діяльності" та запропоновано авторське бачення щодо її змісту та сутності. У статті розглянуто основні тенденції розвитку ринку споживчого кредитування за період з 2018 до 2025 рік та зроблено висновок, що незважаючи на військові дії, починаючи з 2024 року сукупний портфель споживчих кредитів у банків перевищив довоєнний рівень 2021 року. З’ясовано, що основним драйвером такого зростання стала системна робота українських банків щодо запровадження передових фінансових технологій у лінійку кредитних послуг. Проведено порівняльний аналіз традиційної та цифрово орієнтованої банківської моделі та зроблено висновок, що, попри стрімке впровадження фінтех у банківську діяльність, цифрова трансформація ринку споживчого кредитування в Україні супроводжується низкою викликів на фоні наслідків військових дій. Проведене дослідження дозволило запропонувати основні напрями розвитку цифрової трансформації банків на ринку споживного кредитування для формування стійких конкурентних переваг.
Криза публічної політики ЄС в умовах трансформації світопорядку: академічний дискурс
(2026) Волянюк, Ольга; Гуменюк, Іван
Криза публічної політики Європейського Союзу стала однією з центральних тем сучасного академічного дискурсу, оскільки виявила суперечності між нормативними засадами інтеграційного проєкту та реальними механізмами ухвалення рішень в умовах кризових світових процесів. Це оглядова стаття результатів академічних досліджень останніх років із вказаної тематики. Російсько-українська війна, енергетична та продовольча нестабільність, сповільнені темпи протидії пандемії COVID-19, Brexit, конфлікти довкола міграційних процесів і прикордонних територій — ці та інші прояви кризи сучасного світопорядку вказали також на обмеження інституційної архітектури Союзу, поставивши під сумнів його спроможність розвивати ефективне управління та демократичну легітимність. Наукові дослідження останніх років у цій сфері демонструють зростання уваги до таких аспектів: стратегічна автономія ЄС, конкурентоспроможність у глобальному середовищі, стійкість енергетичної політики, а також зв’язок між багаторівневим демократичним дефіцитом і кризовим управлінням. Значна частина публікацій фокусується на аналізі впливу сучасної війни на зовнішню та безпекову політику Союзу, наголошуючи на феномені «дорослішання» ЄС як міжнародного суб’єкта та посиленні його оборонних і дипломатичних спроможностей. Проте певні напрями, зокрема довгострокові наслідки міграційних хвиль, взаємозалежність між енергетичними реформами та стратегічною автономією, а також роль промислової політики у зміцненні внутрішньої єдності Союзу та конкурентоспроможності окремих його територій, залишаються недостатньо вивченими. Дослідження також вказують на суперечність політичних рішень: ЄС зміцнює свою зовнішню і безпекову політику, демонструє здатність діяти як консолідований актор, однак розбіжності між державами-членами зберігаються, що ускладнює вироблення довгострокових стратегій. В умовах трансформації сучасного світопорядку невирішеними залишаються питання взаємозалежності між демократичною легітимністю та інституційною стійкістю, між технічними реформами ринку та безпековими завданнями, між короткостроковою мобілізацією ресурсів і довгостроковою перспективою інтеграції.
Легітимація влади в умовах повномасштабної війни: український досвід 2022-2025 років
(2026) Кононенко, Наталія
У статті досліджено трансформацію механізмів політичної легітимації влади України в умовах повномасштабної війни 2022–2025 рр. Проблема політичної легітимації у воєнний час набуває особливої актуальності, оскільки суспільство випробовує межі довіри до держави, а держава — межі власної спроможності. Авторка аналізує перехід від емоційно-мобілізаційного формату легітимності, що ґрунтується на оборонному суспільному консенсусі, до прагматично-інституційного формату "легітимації виживанням", який більше орієнтований на ефективність, процедурну прозорість та справедливість рішень. У фокусі уваги — роль інституційної спроможності, зовнішньої підтримки та зміни суспільних очікувань у процесах легітимації. Дослідження поєднує нормативно-ціннісний, національно-визвольний і зовнішньо-легітимаційний підходи, спираючись на класичні та сучасні теорії легітимності та емпіричні дані щодо України 2022–2025 рр. Показано, що мобілізаційна легітимність у 2022 р. забезпечила короткострокову суспільну консолідацію, проте її перевага в централізації та персоналізації влади створює ризики для довгострокового демократичного розвитку. З 2023 р. суспільство дедалі більше орієнтувалося на раціональні критерії ефективності та підзвітності, внаслідок чого перед інституціями постали нові виклики, зокрема через недореформованість державного управління, централізацію повноважень та залежність від неформальних практик. Авторка формулює концепт української моделі "легітимації виживанням", яка забезпечує короткострокову стабільність через концентрацію ресурсів і мобілізацію зовнішньої допомоги, але водночас обмежує інституційні можливості формування довгострокової демократичної легітимності. Висновки статті підкреслюють, що політична стійкість держави у воєнний час визначається не лише оборонною спроможністю, а й якістю інституційної адаптації та здатністю поєднувати ефективність, прозорість і суспільну довіру, а накопичення інституційного "боргу" може підірвати відновлення демократичного балансу після війни.
How to address the problem of accessibility of the educational environment for children with special needs in the territorial communities (a case study of the Kalynivka territorial community, Kyiv region)
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Yurchenko, Yelyzaveta
The paper addresses the problem of limited access of children with special educational needs (SEN) to a high-quality and adequately adapted educational environment within a territorial community.
Управління брендом території: вплив дизайн-коду та просторових рішень на бренд міста
(2026) Оя, Ірина; Нагорняк, Тетяна; Шендрик, Оксана
У статті показано, що брендинг територій як політика просування та комерціалізації концептуального образу території в умовах відновлення України актуалізує два ефективні інструменти — дизайн-код міського середовища та узгоджені просторові рішення. Поняття "бренд міста" розглянуто як інтегральний образ, що поєднує матеріальні атрибути (архітектура, благоустрій, навігація, інклюзивність) і нематеріальні складники (репутація, культурна ідентичність, емоційні асоціації). Актуальність проблеми зумовлена поширенням візуального шуму — надмірної та несистемної зовнішньої реклами, різностильових вивісок, тимчасових споруд і випадкових рішень оздоблення фасадів, що призводить до сенсорного перевантаження, погіршує читабельність міста та знижує комфорт мешканців і гостей. Мета дослідження — емпірично обґрунтувати вплив упорядкування візуального середовища через інструменти дизайн-коду на сприйняття міста та його конкурентоспроможність. Як методи застосовано порівняльний аналіз кейсів (Львів, Київ, Дніпро, Вінниця) із залученням європейських референсів, огляд муніципальних регламентів і програм демонтажу рекламоносіїв, контент-аналіз фотоматеріалів "до / після", а також синтез вторинних емпіричних даних щодо впливу візуальної перевантаженості на психологічний стан містян. Показано, що в українських містах нашарування історичної, радянської та сучасної забудови без узгоджувального каркаса правил формує суперечливий образ, у якому точкові інвестиції губляться на тлі хаосу. Запровадження дизайн-коду як пакета обов’язкових норм для вивісок, реклами, малих архітектурних форм, міської навігації та елементів благоустрою знижує візуальний шум, відновлює ритм і масштаб фасадів, поліпшує орієнтацію, підсилює відчуття безпеки та турботи з боку міста. Доведено, що поєднання уніфікованих правил із контролем та комунікаційними кампаніями для бізнесу й мешканців забезпечує сталі результати, а інтеграція принципів універсального дизайну робить безбар’єрність частиною брендової обіцянки. Наукова новизна дослідження полягає у зв’язуванні регуляторних інструментів дизайн-коду з репутаційними ефектами та в запропонованих операційних індикаторах (читабельність фронтів забудови, частка відповідних нормам вивісок, щільність рекламоносіїв, сприйнята якість середовища). Практична цінність полягає в окресленні послідовності впровадження: правове закріплення норм, зонування та стандарти для історичних ареалів, прозорі процедури погодження, регулярний моніторинг і санкції, підтримані візуально переконливими "пілотами" на головних вулицях. Обмеження дослідження пов’язані з браком довгострокових вимірів і різною стартовою спроможністю муніципалітетів; перспективою подальших розвідок є кількісне оцінювання впливу дизайн-коду на показники міської привабливості (туристичний трафік, інвестиційні рішення, індекси якості життя) та психологічного комфорту мешканців. Зроблено висновок, що цілісне, впорядковане й інклюзивне середовище стає не лише основою позитивного іміджу, а й дієвим інструментом позиціонування міста в конкуренції за людей, події та капітал.
Цифрова дипломатія: вплив штучного інтелекту та великих даних на трансформацію дипломатичної практики
(2026) Банчук-Петросова, Олена; Сулим, Борис
Статтю присвячено аналізу трансформації дипломатичної практики під впливом цифрових технологій, штучного інтелекту (ШІ) та великих даних (Big Data) в процесі ведення міжнародних переговорів. Розглянуто зміни комунікаційних моделей, що відбуваються внаслідок цифровізації міжнародних відносин, зокрема перехід від традиційних протокольних форматів взаємодії до динамічних цифрових платформ. Показано, як алгоритми штучного інтелекту стають ключовими інструментами аналізу великих обсягів даних, прогнозування поведінкових моделей учасників переговорів, моделювання сценаріїв ухвалення рішень, а також забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації в політичній, економічній та безпековій сферах. Метою дослідження є обґрунтування функціонального призначення технологій штучного інтелекту та великих даних (Big Data) в підвищенні ефективності міжнародних переговорних процесів, оптимізації дипломатичних стратегій та забезпеченні їхньої прозорості. Наукова новизна полягає у визначенні структурних зрушень у дипломатичній діяльності, що виникають під впливом цифрової революції, а також у формуванні концепту «цифрова дипломатія 2.0» як нової парадигми міждержавного спілкування. Результати дослідження засвідчують фундаментальну трансформацію дипломатії: традиційні закриті формати комунікації еволюціонують у відкриті мережеві структури, здатні інтегрувати інструменти цифрового моніторингу, аналізу суспільних настроїв та протидії дезінформаційним кампаніям. У статті також висвітлено етичні дилеми застосування ШІ у сфері міжнародних відносин, включно з ризиками маніпулювання інформацією, втрати автономності дипломатичних рішень та загрозами кібербезпеці. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методологічних рамок оцінювання ефективності використання ШІ в дипломатії, визначенні стандартів запобігання алгоритмічним маніпуляціям та глибшому аналізі впливу цифрових технологій на геополітичну стабільність і динаміку глобальної системи міжнародних відносин.
Non-EU external actors' perceptions in the Eastern Neighbourhood case countries
(2025) Arco, Inés; Mikhelidz, Nona; Nasibov, Murad; Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Shaporda, Yaroslava; Zubek, Marcin
This paper is a report prepared for Work Package (WP) 6 "Non-EU External Actors: Partners, Competitors or Adversaries?" of the SHAPEDEM-EU project. The report contains the outcomes of two separate yet parallel tasks related to the analysis of non-European Union external actors’ impact on the three case countries of Armenia, Georgia and Ukraine as well as perceptions of this impact. The non-EU external actors under analysis are China, the Council of Europe, the North Atlantic Treaty Organization, Russia, the United Kingdom and the United States from the period 2010 to 2024. This deliverable contains information related to the conceptual insights applied for analysing the actors and the SHAPEDEM-EU activities involved to gain these insights. The key results from this deliverable involve impact assessments, perceptions analysis and case study conclusions. The annex contains three longer, separate reports on the impact of external actors on Armenia, Georgia and Ukraine.
Perceptions of External Influences in the Western Balkans and the Eastern Neighbourhood Countries : REUNIR – D6.3 – working paper 12 – analysis of local perceptions and key policy areas and their relations to external actors
(2025) Kuçi, Besjana; Buljubasic, Mirza; Author I, Georgian; Author II, Georgian; Loshaj, Jeta; Groza, Iulian; Ranković, Ivana; Pejić Nikić, Jelena; Petrović, Predrag; Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Sachenko, Taras; Pollozhani, Lura; Bieber, Florian
The REUNIR project aims to analyse and assess threats and opportunities for engagement with the countries of the Western Balkans (Albania, Bosnia and Herzegovina, Montenegro, North Macedonia, Kosovo, and Serbia) and the Eastern Neighbourhood (Georgia, Moldova, and Ukraine) on their path towards EU integration. The project also seeks to build future scenarios based on the data it will gather throughout its implementation. Within this framework, Work Package 6 is dedicated to looking at the issue of external actors and their influence from the bottom up. As part of this task, researchers of the different country teams first conducted a mapping exercise of the perceptions of citizens and actors in the countries of the WB and EN on the EU and other external actors (Pollozhani et al., 2024). The data for the mapping exercise relied on the methodology of various surveys and the data contained therein. With this report the aim is to go deeper and get a better understanding from experts and citizens in alignment with the REUNIR methodology.
EU Foreign Policy Practices and Democracy Support in Ukraine
(2025) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton
This paper analyses the extent to which the EU foreign and security policy toward Ukraine reflects its declared objective of supporting democracy, alongside local demand for and perceptions of democratic governance. It also explores whether the EU learns new lessons and un-learns past inefficient practices, identifying the contextual and internal triggers that drive this process. The analysis applies the SHAPEDEM-EU framework, which conceptualises the democratic nature of EU foreign policy as a combination (but also variation) of social embeddedness, social empowerment and social accountability. Key turning points in EU-Ukraine relations are examined, including the Maidan, the Russian annexation of Crimea and parts of Donetsk and Luhansk in 2014, and the full-scale Russian military aggression in 2022. Findings highlight how the EU has evolved as a security and democracy-support actor towards Ukraine through its collaboration with Ukrainian civil society and government, leveraging local knowledge and responding to geopolitical challenges. The paper concludes that by 2025, the EU and Ukraine are mutually dependent in security matters, and continued EU support for security and democratic transformation, particularly in the rule of law and human rights, relies on local knowledge and remains indispensable for Ukraine’s resilience.
Military Threat Assessment in Eastern Neighbourhood & Western Balkan Countries : REUNIR – D3.1 – working paper
(2025) Lawrence, Tony; Lebanidze, Bidzina; Mogildea, Mihai; Osypchuk, Anna
This Working Paper, the first deliverable of REUNIR work package 3, aims to understand the nature of the military threats facing the nine candidate countries of the Western Balkans and Eastern Neighbourhood. We identify six military instruments that might be employed by third states against the candidate countries and from which threats — defined as functions of capabilities and intent to exploit vulnerabilities — may emerge. The six instruments are armed attack; armed presence; sub-threshold attack; military training; arms transfers; and defence cooperation. We assess, on a low-medium-high scale, the likelihood that each of these instruments will be employed against each of the candidate countries in the 2025-2030 timeframe; and, also on a low-medium-high scale, the impact on the candidate countries should these threats emerge. These assessments—essentially expert judgements by the research team—were supported by reference to sets of likelihood and impact indicators developed for this project and informed by a review of the primary and secondary literature dealing with the security environment of the candidate countries and a small number of expert interviews. The resulting threat scans, included as an Annex to this working paper, summarise the military threats to each candidate country. We conclude that in the Western Balkans, Russia will continue a pattern of behaviour that has seen it act as a spoiler power, using defence cooperation, military training, and arms transfers to sow instability. Its opportunities for doing so, however, have been reduced since its full-scale invasion of Ukraine. Russia may also, as it has before, directly attack Western Balkans countries in the cyber domain. Those countries that are not members of NATO (Bosnia and Herzegovina, Kosovo, Serbia) are more likely to be vulnerable to Russia’s hostile actions. China, meanwhile, has sought to expand its presence in the regional arms market and will continue to do so, with consequences that may be destabilising. The presence of Chinese weapons systems in the armed forces of countries in the region may be an obstacle to their integration into European security arrangements. Türkiye will also continue to be a presence in the military domain through arms sales and defence cooperation. Türkiye’s agenda for the region is benign, but its promotion of parallel, possibly replacement regional arrangements centred around its own leadership may stand in the way of EU integration. Within the region, Serbia has directly employed military instruments against Kosovo, whose independence it does not recognise. It will likely—albeit at a reduced level—continue to pose threats to other Western Balkans countries, and, through a relationship with Russia that stands in the way of EU integration, to itself. The situation in the Eastern Neighbourhood is more serious. Russia is, and will continue to be, the predominant third state actor posing military threats in this region. Its occupation of Abkhazia and South Ossetia and its support for Transnistria raise the likelihood of it employing (or continuing to employ) military instruments against Georgia and Moldova in the future. Russia will also continue to present the most serious of military threats to Ukraine. Its war there has dragged in other countries — including Belarus, China, North Korea, and Iran — that have become, and will remain, states that pose threats to Ukraine. In later work, we will evaluate the ability of the candidate countries, with EU support, to cope with these military threats and identify new or improved instruments in the EU toolbox to assist in countering them.
Tackling External Malign Influences and the Geopolitics of EU Enlargement Through the Lens of Public Perceptions from the Western Balkans and the Eastern Neighbourhood : REUNIR – D6.4 – working paper on lessons learned from an inter-regional comparative analysis and offering recommendations to strengthen EU policies to build resilience in the Western Balkans & Eastern neighbourhood
(2025) Yakovlyev, Maksym; Osypchuk, Anna; Sabura, Oleg; Suslov, Anton
In recent years, there has been a substantial shift in the EU’s stance on enlargement towards geopolitical logic and actorness. This is reflected in academic literature and debates on the reasons, rationales, effects, and deconstructions of such a turn. This Paper aims to look at how local perceptions and expectations in Candidate Countries (CCs) are shaped by malign foreign influences and the "geopolitisation" of EU enlargement, including the interplay of control and protean powers in addressing these challenges.As such, this Paper contributes to relevant academic debates by offering a perspective from the six CCs in the Western Balkans (WB6) and the Eastern Neighbourhood (EN) trio. Building on data from public opinion polls conducted in these countries in 2021-2025, our research draws on fieldwork carried out in the first half of 2025: at least two focus groups per country, with experts and the general public, and a minimum of 10 interviews per country with officials, politicians, experts, and civil society activists. In our empirical work, we focus on local perceptions and public sentiments regarding the risks, uncertainties, and external influences, particularly of a malign nature, that these countries are facing in the security, political, and socio-economic areas. We argue that in all nine CCs under review, malign external influences are seen as coming, if not exactly from within the region, then closely connected with it. Russia is seen as the key malign external actor by the public and experts in the EN3, accompanied (and mimicked in many of its approaches) by Serbia in the case of the WB6. Perceptions of the closeness of malign external influence are manifested and reflected upon differently in public perceptions in these countries, along with expectations of the EU and its role in resisting malign influences and boosting enlargement. The Paper also demonstrates that it is misleading to lump CCs together geographically, as the differences between the WB6 and EN3 are striking. Still, there are patterns and trends that transcend these regions and highlight CC responses to external influences, particularly Russia’s, as well as their interactions with the EU enlargement process, external policies, and toolkit. A comparative analysis of such perceptions and responses therefore expands the conceptual frameworks of the geopolitical turn of enlargement and the interplay of control and protean powers, and the wider theoretical debates regarding EU integration.
Еволюція системи міжнародних об'єднань як функціональне відображення інституційних тенденцій розвитку міжнародної інтеграції в західноєвропейському регіоні
(2026) Бутенко, Ілля
У статті розглянуто еволюцію механізмів інтеграції в державах західноєвропейського регіону в контексті безпекової співпраці на національному та недержавному рівнях. Проаналізовано процес створення інтеграційних об’єднань Ради Європи, Європейського економічного співтовариства, Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного договору та Західноєвропейського союзу як приклади інтеграції на рівні урядів, а також створення Європейського об’єднання вугілля і сталі, Євроатому та концерну Airbus як приклади інтеграції на галузевому рівні. Науковий інтерес спрямований на визначення основних факторів політики регіональної інтеграції в Західній Європі в період Холодної війни. За результатами дослідження встановлено, що на еволюцію політик регіональної інтеграції в Західній Європі щодо безпекової політики вплинули такі зміни, як деколонізація західноєвропейських імперій після завершення Другої світової війни, втрата актуальності франко-німецького протистояння, розбудова повоєнних практик державного управління на засаді принципів верховенства права, ринкової економіки та вироблення спільних стандартів в управлінні, а також зміна міжнародного балансу сил під час Холодної війни. Наголошено, що безпекова інтеграція в західноєвропейському регіоні є частиною ширших процесів європейської та євроатлантичної інтеграції, що зосереджуються навколо мережі міжнародних інститутів, кожен з яких має свою зону відповідальності, тож функціонування всієї інфраструктури системно пов’язане з участю держав регіону в таких організаціях, як Рада Європи, Європейський Союз, НАТО. Також зазначено, що формування спільної військово-промислової політики є одним із засадничих аспектів європейської інтеграції, що бере початок у повоєнному баченні завдання міжнародної інтеграції як механізму недопущення регіонального протистояння через ремілітаризацію держав Західної Європи.